Астрономи виявили біля центру Чумацького Шляху другу міжзоряну хмару з надзвичайно багатою хімією. У G+0.633-0.0604, або скорочено G+0.633, ідентифікували понад 120 різних молекулярних видів, включно зі складними органічними сполуками, які пов’язують із базовою хімією клітинних мембран, амінокислот і нуклеїнових кислот. Найважливіше те, що ця хмара виявилася дуже схожою на інший відомий молекулярний резервуар неподалік, тому незвичайно багата міжзоряна хімія, схоже, не є унікальним випадком.

Молекули в космосі астрономи знаходять давно. Загалом у міжзоряному середовищі вже виявлено майже 350 різних сполук. Проте особливо складні молекули трапляються не всюди: значна частина знахідок припадає на невелику кількість дуже хімічно активних областей.
Однією з найвідоміших є хмара G+0.693-0.027 поблизу центру Галактики. За оцінками дослідників, у ній виявлено близько 40% усіх молекул, які взагалі коли-небудь знаходили у міжзоряному просторі. При цьому сама хмара не є активним місцем народження зір.
Її хімічне багатство пояснюють поєднанням кількох умов. Газ достатньо теплий для активних реакцій, але спектральні лінії молекул залишаються відносно вузькими й добре читаються. Крім того, через хмару проходять низькошвидкісні ударні хвилі, імовірно пов’язані зі зіткненнями потоків газу.
Такі удари можуть буквально збивати крижані оболонки з міжзоряних пилових зерен. Молекули, які раніше були заморожені всередині льоду, переходять у газову фазу і стають доступними для радіоспостережень. До нового дослідження було незрозуміло, чи є G+0.693 унікальним поєднанням умов.
Нова хмара G+0.633 розташована всього приблизно за 32 світлові роки від неї. Аналіз швидкостей газу також показав ознаки середовища, де важливу роль відіграють ударні хвилі. Температурні характеристики виявилися подібними до першої хмари.
Під час детального спектрального огляду команда ідентифікувала понад 120 молекулярних видів, які разом містять усі шість біологічно важливих елементів — вуглець, водень, кисень, азот, фосфор і сірку. Серед них був бензонітрил — ароматична молекула, яка входить до числа складних вуглецевих сполук міжзоряного середовища.
Особливу увагу привернули три групи молекул. Етаноламін, який пов’язаний із будовою клітинних мембран, у космосі виявили лише вдруге. Те саме стосується молекули sp-гліколаміду, структурно близької до гліцину — найпростішої амінокислоти. Також у хмарі знайшли три ізомери ціанометаніміну.
Ціанометаніни розглядають як потенційні попередники аденіну — однієї з базових «літер» РНК і ДНК. Сам факт їхньої присутності не означає існування життя в хмарі, але показує, що складна пребіотична хімія може формуватися в міжзоряному просторі ще до народження планет.
Автори називають G+0.633 першим підтвердженим астрохімічним «двійником» G+0.693. Подібність двох незалежних хмар означає, що механізми утворення складних органічних молекул можуть регулярно працювати там, де є відповідна температура, пил і ударні хвилі, а не виникати лише в одному рідкісному куточку Галактики.
https://phys.org/news/2026-08-molecular-species-giant-cloud-milky.html

2263