2266
Домашній виноградний сік можна заготовити на зиму навіть без соковижималки чи спеціального преса. Для цього достатньо великої каструлі, марлі або дрібного сита й трохи часу. Метод побудований на делікатному нагріванні ягід: під дією температури вони стають м’якими й самі віддають значну частину соку, після чого масу залишається процідити та коротко проварити перед розливанням у банки.
Такий спосіб особливо зручний для невеликих домашніх обсягів, коли немає сенсу купувати окрему техніку лише заради кількох банок. За даними рецепта, з трьох кілограмів стиглого винограду можна отримати приблизно 1,5–2 літри готового напою. Загальний час роботи — близько години, причому більшу частину процесу ягоди просто прогріваються в каструлі.
Інгредієнти
- стиглий виноград — 3 кг;
- цукор — приблизно 100–150 г на 1 літр готового соку, залежно від солодкості ягід;
- лимонна кислота — щіпка за бажанням, особливо для світлих сортів.
Починають із підготовки винограду. Ягоди знімають із гребенів, уважно перебирають і видаляють зіпсовані або пошкоджені. Після цього виноград добре промивають і перекладають у каструлю з товстим дном. Ягоди злегка притискають товкачиком — не до стану пюре, а лише щоб частина шкірки лопнула і з’явився перший сік.
Каструлю ставлять на середній вогонь і нагрівають масу приблизно до 70–80 градусів. До активного кипіння на цьому етапі доводити не потрібно. Виноград прогрівають близько 15–20 хвилин, періодично помішуючи. Поступово ягоди розм’якшуються, шкірка віддає колір, а на дні стає дедалі більше рідини.
Гарячу виноградну масу перекладають на сито або кілька шарів марлі. Якщо потрібен максимально чистий сік, краще дати йому стекти поступово. Якщо важливіший максимальний вихід, м’якоть можна додатково відтиснути.
Отриманий сік переливають назад у чисту каструлю та пробують. Якщо сорт винограду солодкий, цукру може знадобитися зовсім небагато або його можна не додавати. Для кисліших сортів орієнтиром служать 100–150 г цукру на літр напою.
Сік доводять до кипіння і проварюють близько п’яти хвилин, знімаючи піну. Паралельно стерилізують банки чи пляшки та кришки. Гарячий напій одразу розливають у підготовлену тару, герметично закривають, перевертають і залишають під рушником або ковдрою до повного охолодження.
Якщо хочеться більш прозорого напою, проціджений сік можна спочатку залишити на ніч у холодильнику, а наступного дня обережно злити з осаду й лише тоді проварити. Закриті банки зберігають у прохолодному темному місці до року, а відкриту пляшку — у холодильнику не довше кількох днів.
