1242
Країни Європейського Союзу продовжують купувати російський газ, попри багаторічні декларації про скорочення енергетичної залежності від Москви. За даними, наведеними у повідомленнях про європейський енергетичний ринок, обсяги закупівель за окремий період зросли на 9,5%. Такі показники знову порушують питання про те, наскільки швидко ЄС здатний змінити структуру постачання енергоносіїв.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські держави істотно скоротили імпорт російського трубопровідного газу. Водночас повна заміна постачань виявилася складнішою через різні енергетичні баланси окремих країн, наявні довгострокові контракти та інфраструктурні обмеження. Особливу роль відіграють термінали для приймання скрапленого природного газу й можливість доставляти паливо до внутрішніх регіонів Європи.
Зростання закупівель не обов’язково означає повернення до довоєнного рівня залежності. Відсотки можуть бути чутливими до низької бази порівняння, сезонних коливань і різниці між трубопровідним та скрапленим газом. Для розуміння тенденції важливо зіставляти не лише темпи зміни імпорту, а й фактичні обсяги, частку Росії серед постачальників і структуру контрактів.
Для України та її партнерів питання має також безпековий вимір: експорт енергоносіїв залишається одним із джерел валютної виручки Росії. Водночас європейські уряди змушені враховувати потреби промисловості, опалювального сезону та вартість енергії для споживачів. Саме зіткнення економічних і безпекових пріоритетів продовжує визначати дискусію щодо російського газу.
