1508
Україна та Молдова знову повернулися до ідеї масштабнішого залізничного транзиту зерна до румунського порту Констанца. Такий маршрут уже використовувався після початку повномасштабної війни, але зараз він знову стає актуальним через ризики для чорноморських портів.
Схема передбачає доставку українського зерна залізницею через територію Молдови до Констанци. За оцінкою колишнього керівника Молдовської залізниці Олега Тофілата, потенційна пропускна здатність коридору може сягати близько 4,5 млн тонн на рік. Для України це не заміна морському експорту, але достатній обсяг, щоб частково страхувати ризики у разі нових збоїв у портах.
Головна проблема — ціна. Залізничне перевезення зерна на великі відстані майже завжди дорожче за морське. Саме тому українська сторона запропонувала Молдові знижку у 50% від стандартного тарифу. Кишинів, зі свого боку, хоче отримати гарантії певного обсягу вантажів, щоб знижений тариф був економічно виправданим для залізниці.
Головне питання — не маршрут, а його ціна
Констанца залишається ключовою точкою для такого маршруту, оскільки це великий чорноморський порт з розвиненою інфраструктурою перевалки. Після 2022 року він уже став одним із головних резервних каналів для українського агроекспорту. Однак обмеження пропускної здатності, черги на кордоні та різниця залізничної колії створюють додаткові витрати.
Навіть якщо коридор запрацює на повну, морські порти все одно залишатимуться основою українського експорту. Але наявність альтернативи дає трейдерам більше гнучкості: частину вантажів можна переорієнтувати, не чекаючи повної стабілізації судноплавства.
Для аграріїв важливе не саме політичне рішення про маршрут, а кінцева собівартість доставки. Якщо тариф виявиться конкурентним, залізничний коридор може стати постійним елементом експортної системи. Якщо ж витрати будуть занадто високими, він залишиться лише аварійним варіантом на випадок чергових проблем у морських портах.
Найближчими тижнями головним буде не сам разовий показник, а те, чи збережеться тенденція. Для ринку важливо побачити підтвердження в нових даних, рішеннях компаній і поведінці споживачів. Саме повторюваність змін показує, чи йдеться про короткий епізод, чи про повноцінний економічний тренд.
Для Молдови та Румунії такий маршрут теж має економічний сенс. Він дає додатковий вантажопотік залізниці та портовій інфраструктурі, але водночас вимагає інвестицій у пропускну здатність, перевалку та координацію на кордонах. Тому домовленість про тариф — лише перша частина складнішої логістичної схеми.
Україні важливо мати не один, а кілька робочих шляхів експорту. Коли є морський, дунайський і залізничний варіанти, трейдери можуть гнучкіше реагувати на ризики. Це зменшує залежність від одного вузького місця й робить експортну систему стійкішою.
Джерело: Reuters
