У глобальній конкуренції за штучний інтелект Китай може отримати перевагу не лише завдяки власним чипам і великим інвестиціям, а й через доступ до величезних масивів промислових даних. Такий висновок міститься у звіті американської консультативної комісії, яка аналізує економічні та безпекові відносини між США і Китаєм.

Йдеться насамперед про інформацію, яку неможливо просто зібрати з відкритого інтернету. Дані з фабрик, транспортних систем, робототехніки, логістики, фінансових операцій і реального фізичного світу особливо цінні для навчання спеціалізованих AI-моделей.
Великі американські компанії вже використали значну частину загальнодоступного текстового та візуального контенту з інтернету. Наступний етап розвитку моделей потребує нових типів даних, які детально описують роботу підприємств і поведінку фізичних систем. Саме тут китайська промислова база може створювати великий обсяг матеріалу для навчання.
Особливо важливо це для так званого embodied AI — систем, які працюють у фізичному світі. Гуманоїдні роботи, автономний транспорт і автоматизовані заводські системи потребують величезної кількості прикладів реальної взаємодії з предметами, людьми та виробничим середовищем.
Китай останніми роками намагається перетворити дані на окремий економічний ресурс поряд із землею, працею, капіталом і технологіями. У країні створюють регіональні біржі даних, стандартизують промислові масиви інформації та розвивають механізми їхнього комерційного використання.
Водночас жорсткі правила транскордонної передачі інформації створюють проблеми для міжнародних компаній, які працюють у Китаї. Частині з них доводиться відокремлювати локальні системи та клієнтські дані від глобальної інфраструктури. Це підсилює тенденцію до формування окремих технологічних екосистем навколо даних.

1113