1204
Відчуття «єдності зі світом», яке часто описують люди під дією псилоцибіну, може мати конкретний нейробіологічний механізм. Нове дослідження показало, що мозкові мережі, які зазвичай окремо обробляють інформацію про себе та зовнішній світ, під дією речовини починають працювати значно більш узгоджено.
Псилоцибін є психоактивною речовиною, що міститься в деяких грибах. Він взаємодіє насамперед із серотоніновими рецепторами й може різко змінювати сприйняття, емоції, відчуття часу та межі власного «я». Окремий напрям сучасних досліджень стосується його можливого терапевтичного застосування.
Попередні роботи показували, що під дією психоделіків звичні мозкові мережі стають менш синхронними всередині себе. Активність стає менш передбачуваною, а ділянки, які зазвичай мало взаємодіють, починають обмінюватися сигналами активніше.
Нове дослідження звернуло увагу на парадокс: попри загальне зростання хаотичності, суб’єктивний досвід багатьох людей здається не безладним, а навпаки — цілісним. Люди повідомляють про відчуття, що межа між ними та світом зникає, а події набувають особливої зв’язності.
Для пояснення цього ефекту дослідники проаналізували взаємодію великих мозкових мереж. Особливу увагу приділяли системам, пов’язаним із самореференцією, внутрішніми думками, сенсорним сприйняттям і оцінкою зовнішніх подій.
Під дією псилоцибіну мережі, які в нормальному стані підтримують відносно чіткий поділ між внутрішнім і зовнішнім, ставали менш відокремленими. Одночасно з’являвся новий рівень узгодженості між великими блоками активності.
Саме така перебудова може пояснювати феномен «розчинення его». Якщо системи, що підтримують стабільне уявлення про себе, перестають працювати як окремий контур, інформація про власне тіло, думки та зовнішні стимули може інтегруватися сильніше.
Реакція на психоделіки залежить від дози, стану людини, середовища, очікувань та індивідуальних особливостей мозку. Нейровізуалізація показує кореляції в активності, але не дозволяє повністю відтворити суб’єктивний досвід.
Результати додають деталь до розуміння того, як фармакологічне втручання може тимчасово перебудовувати системи, що формують відчуття себе. У клінічних дослідженнях психоделіки застосовують лише під медичним контролем.
