1189
Серія землетрусів 1811–1812 років у районі Нью-Мадрида в центральній частині США була настільки потужною, що поштовхи відчувалися на величезній території, у Новій Англії дзвонили церковні дзвони, а течія Міссісіпі на короткий час змінилася. Через понад два століття геологи продовжують сперечатися, наскільки ймовірне повторення події такого масштабу.
Сейсмічна зона Нью-Мадрид простягається через частини Міссурі, Арканзасу та Теннессі. На відміну від більшості відомих великих розломів, вона знаходиться не на межі тектонічних плит, а всередині Північноамериканської плити.
Від грудня 1811-го до лютого 1812 року тут відбулася серія дуже сильних землетрусів. Точні магнітуди неможливо виміряти сучасними приладами, але ці події вважають найбільшими історично відомими землетрусами США на схід від Скелястих гір.
За історичними описами, деформація русла й хвилі в Міссісіпі створили враження, що вода певний час рухалася у зворотному напрямку. Загинули щонайменше близько тисячі людей, хоча населення регіону тоді було набагато меншим, ніж сьогодні.
Сучасний сценарій був би значно руйнівнішим через густу забудову та залежність від складної інфраструктури. Моделювання, опубліковане групою американських університетів, оцінювало можливі пошкодження у сотні мільярдів доларів.
За таким сценарієм приблизно 715 тисяч будівель могли б отримати пошкодження. Ремонту потребували б близько 3 500 мостів, а на міжштатних водогонах могло б виникнути понад 400 тисяч витоків і розривів.
Понад два мільйони домогосподарств могли б залишитися без електроенергії, а близько 7,2 мільйона людей — тимчасово втратити житло. Сумарна кількість загиблих і травмованих у найгіршому сценарії оцінювалася приблизно у 86 тисяч.
Водночас ознак неминучої катастрофи зараз немає. У зоні Нью-Мадрид щороку реєструють близько 200 невеликих поштовхів, більшість із яких люди навіть не відчувають.
Одна група дослідників вважає, що активність розлому поступово згасає. За їхніми оцінками, рух становить лише близько 0,2 міліметра на рік, тоді як розлом Сан-Андреас зміщується приблизно на 37 міліметрів.
USGS оцінює ризик обережніше: ймовірність землетрусу магнітудою близько 6 або сильнішого в цій зоні протягом найближчих 50 років становить приблизно 25–40%. Через це штати регіону продовжують регулярно проводити навчання та готувати плани реагування.
