Лабораторні органоїди мозку здатні досить точно відтворювати багато етапів розвитку кори, однак нове порівняння зі справжнім мозком показало важливе обмеження: клітини в таких моделях не завжди дотримуються тієї самої чіткої часової послідовності. Це означає, що «міні-мозки» залишаються дуже корисним інструментом для науки, але їх не можна вважати повною копією розвитку нервової тканини в організмі.
.jpg)
Дослідники створили органоїди кори головного мозку миші зі стовбурових клітин і простежили за долею радіальної глії — клітин-попередників, із яких під час розвитку утворюються нейрони та частина гліальних клітин. Потім отримані дані порівняли з розвитком мозку живих тварин на відповідних етапах.
На рівні набору клітин результати виявилися дуже схожими. Органоїди формували основні типи клітин кори, а їхні молекулярні профілі значною мірою відповідали тим, що спостерігаються в мозку. Певні дні розвитку органоїда навіть можна було співвіднести з конкретними ембріональними та ранніми післяпологовими етапами.
Проте на рівні окремих клітинних ліній з’явилася різниця. У живому мозку клітини-попередники проходять через послідовні фази: спочатку активно розмножуються, потім у визначений момент переходять до утворення нейронів, а пізніше — гліальних клітин. В органоїдах цей порядок був менш жорстким, а потенціал окремих клітин змінювався значно пластичніше.
Через це клони клітин в органоїдах демонстрували менше різноманіття типів нейронів, ніж у справжній корі. Автори пов’язують таку різницю з відсутністю частини сигналів, які клітини отримують від природного оточення всередині організму.
Результат важливий для досліджень розвитку мозку й хвороб нервової системи. Органоїди добре відтворюють загальний сценарій формування кори, але для вивчення процесів, де критичною є точна послідовність подій у часі, це обмеження потрібно враховувати.

1062