411
Звичайні показники максимальної або середньої температури за добу можуть приховувати частину реального теплового навантаження. Нове дослідження показало, що за сценарію високих викидів наприкінці XXI століття спекотний день у середньому може отримати понад чотири додаткові години екстремальної температури порівняно із сучасним кліматом.
Дослідники використали глобальні погодинні дані за 1981–2023 роки, які поєднують спостереження та модельні оцінки, а потім зіставили їх із кліматичними проєкціями до кінця століття.
Годину вважали екстремально спекотною, якщо температура перевищувала 90-й процентиль для саме цієї години доби в базовому періоді 1981–2010 років.
Частину спеки добові показники взагалі не бачать
За розрахунками авторів, сучасна суша в середньому переживає близько 269 годин екстремальної спеки за літо. Більш ніж на 80% площі суші кількість таких годин зросла, у середньому приблизно на 62 години за десятиліття між 1981 і 2023 роками.
Близько 28% погодинних екстремумів припадали на дні, які не були б класифіковані як спекотні за традиційними добовими показниками. Тобто люди можуть кілька годин перебувати під небезпечним тепловим навантаженням навіть у день, який формально не потрапив до категорії екстремальної спеки.
За сценарію SSP5-8.5 у 2070–2099 роках кожен гарячий день може мати більше ніж чотири додаткові екстремально спекотні години порівняно з 2001–2023 роками. Навіть дні, які не вважатимуться спекотними за добовими показниками, можуть отримати ще близько трьох таких годин.
Найбільше навантаження припадає на країни з низькими та середніми доходами. На них уже зараз припадає понад три чверті глобального впливу погодинної спеки, і саме там очікують найбільше зростання довічної експозиції для молодших поколінь.
Джерело: Phys.org / Sun Yat-sen University
