3382
Команда «чекай» або ситуація, коли собаці доводиться стримувати імпульс заради майбутньої винагороди, запускає в її мозку процес, дивовижно схожий на людський самоконтроль. Угорські дослідники за допомогою неінвазивної електроенцефалографії побачили характерний патерн активності в лобній ділянці, який у людей пов’язують із свідомим контролем поведінки.
У дослідженні брали участь 14 домашніх собак. Науковці отримали 226 коротких записів мозкової активності тривалістю приблизно по 30 секунд і порівнювали два стани: звичайне спокійне неспання та завдання, де тварина мала пригальмувати природне бажання одразу отримати винагороду. Саме така відстрочка вимагає когнітивного контролю — здатності не діяти імпульсивно.
Найбільше дослідників зацікавили тета-хвилі у діапазоні приблизно 4–8 герц. У людей посилення такої активності у фронтальній частині мозку давно вважають одним із нейрофізіологічних маркерів ситуацій, де треба сконцентруватися, стримати автоматичну реакцію або прийняти рішення всупереч першому імпульсу.
У собак під час завдань на самоконтроль тета-активність також ставала виразнішою саме у фронтальній ділянці. Крім того, вчені зафіксували зміни широкосмугової активності, які можуть вказувати на роботу зв’язків між лобовими та тім’яними зонами мозку. Це не означає, що собачий мозок працює так само, як людський, але схожість механізмів виявилася достатньо помітною, щоб зацікавити нейробіологів.
Дослідники наголошують, що собаки особливо зручні для вивчення когнітивних процесів. Вони живуть поруч із людьми, стикаються зі схожими соціальними ситуаціями, навчаються реагувати на правила і сигнали, але старіють значно швидше. Завдяки цьому деякі вікові зміни мозку можна відстежувати протягом відносно короткого часу.
Це відкриває перспективу для досліджень того, як із віком змінюються увага, гальмування імпульсів і робота лобових відділів мозку. Водночас автори застерігають від надто прямого перенесення людських діагнозів на тварин: знайдений патерн не доводить, що собаки мають аналоги людських розладів уваги або інших станів.
Головний висновок роботи значно обережніший і водночас не менш цікавий: коли собака змушує себе не діяти негайно, її мозок переходить у режим, який за частотою й розташуванням електричної активності частково нагадує людський когнітивний контроль. Це ще один аргумент на користь того, що самоконтроль у тварин має складнішу нейронну основу, ніж проста дресирована реакція.
https://tsn.ua/nauka_it/mozok-sobaky-reahuye-po-liudsky-u-vidpovid-na-odnu-komandu-3170816.html
