1193
М’ятний чай здається одним із найпростіших напоїв: кілька листків у чашку, окріп — і готово. Але саме температура води, кількість м’яти й тривалість настоювання визначають, чи буде смак свіжим і ароматним або різким та гіркуватим. Чайні експерти радять ставитися до свіжої м’яти майже так само уважно, як до листового чаю.
Свіжу м’яту не потрібно довго кип’ятити
Ніжні листки містять ефірні олії, які й дають характерний аромат. Якщо варити м’яту у каструлі тривалий час, частина летких компонентів випаровується, а з листя сильніше переходять рослинні речовини, які можуть робити напій гіршим.
Краще закип’ятити воду окремо, дати їй трохи заспокоїтися й уже потім залити листя. Для однієї великої чашки можна використовувати невелику жменю свіжої м’яти, попередньо легко пом’явши її пальцями, щоб вивільнити аромат.
Настоювати напій зазвичай достатньо кілька хвилин. Чим довше м’ята стоїть у воді, тим насиченішим стає смак, тому точний час легко підлаштувати під себе.
Сушена м’ята потребує іншої кількості
У сушеному листі смак концентрованіший, тому його потрібно менше. Якщо насипати таку саму жменю, як свіжої зелені, чай може вийти занадто різким.
Мед, лимон або трохи цукру краще додавати вже після настоювання. Так простіше спочатку оцінити сам смак м’яти й не перебити його солодкістю.
Для холодного варіанта готовий настій можна охолодити й додати лід. Щоб смак не став водянистим після танення, чай варто заварити трохи міцніше або заморозити частину настою у формі кубиків.
М’ятний чай не потребує складного рецепта, але різниця між «листям у киплячій воді» та правильно завареним настоєм відчувається саме в ароматі: він залишається свіжим, чистим і не стає різко трав’яним.
Джерело: Martha Stewart
.jpg)
