Навіть простора вітальня може здаватися незручною й переповненою, якщо меблі стоять у неправильних місцях. Дизайнери звертають увагу не лише на розмір дивана або кількість крісел, а насамперед на проходи, співвідношення масштабів і те, чи утворюють предмети єдину зону. Кілька типових помилок здатні зробити кімнату візуально меншою, хоча її площа не змінилася ні на сантиметр.
.jpg)
Надто великий диван з’їдає не лише місце, а й проходи
Одна з головних помилок — купувати диван лише за принципом «чим більший, тим зручніше». У невеликій або середній кімнаті громіздка секційна модель може перекрити прохід, залишити занадто мало місця для столика й змусити інші меблі буквально тулитися по кутах.
Дизайнери радять оцінювати не тільки довжину стіни, а й відстань, яка залишиться після встановлення меблів. У кімнаті мають залишатися зрозумілі маршрути: від дверей до дивана, до вікна, до сусідньої кімнати. Якщо кожен рух вимагає обходити крісло або столик, простір психологічно сприймається як тісний.
Друга помилка — надмірна кількість окремих крісел. Бажання створити багато посадкових місць часто призводить до того, що кожен вільний кут отримує ще один предмет. У результаті кімната стає схожою на зал очікування, а не на житловий простір.
Притискати все до стін теж не завжди правильно
Інтуїтивно здається, що меблі біля стін звільняють центр і роблять кімнату більшою. Насправді в деяких плануваннях це створює порожню середину й віддаляє людей одне від одного. Невелике зміщення дивана вперед або групування крісел навколо столика може зробити зону більш затишною й навіть залишити кращі проходи за меблями.
Ще одна типова проблема — неправильний масштаб журнального столика. Надто великий перекриває рух, а надто маленький губиться між великими меблями. Оптимально, коли до нього легко дотягнутися з дивана, але навколо залишається достатньо місця для ніг і проходу.
Килим теж впливає на сприйняття планування. Якщо він маленький і лежить лише під столиком, меблі виглядають розрізненими. Більший килим, на який заходять передні ніжки дивана й крісел, візуально збирає всю зону в одну композицію.
Головна ідея проста: кімната виглядає просторішою не тоді, коли центр максимально порожній, а коли меблі відповідають масштабу простору й не заважають руху. Саме правильна циркуляція й баланс між предметами створюють відчуття вільної вітальні.
Джерело: Martha Stewart

1173