1823
Під час поділу старої півонії легко захопитися й розрізати кореневище на максимально велику кількість частин. Проте дуже дрібна деленка відновлюється довше. Для нового куща важливо залишити не лише шматок кореня, а й достатню кількість здорових бруньок відновлення.
Практичним орієнтиром вважають кілька добре сформованих бруньок на кожній частині — зазвичай близько трьох-п’яти. Деленка з такою кількістю має достатній запас для формування кількох пагонів і водночас залишається зручною для посадки.
Коріння теж має бути повноцінним
Бруньки без достатнього фрагмента здорового кореневища не дадуть швидкого результату. Тому під час поділу намагаються, щоб кожна частина мала товсті запасаючі корені та дрібніші живі корінці.
Порожнисті, м’які або підгнилі ділянки видаляють до здорової тканини. Інструмент використовують гострий і чистий.
Дуже велика деленка теж не завжди краща. Старий масивний центр куща може бути менш продуктивним, ніж молоді периферійні частини з сильними бруньками.
Після поділу головне — не заглибити
Бруньки розташовують лише на кілька сантиметрів нижче рівня землі. Занадто глибока посадка — одна з головних причин, через які пересаджена півонія потім довго не цвіте.
Після посадки землю добре поливають і дають їй осісти. У перший рік після поділу рослина може не цвісти або дати небагато квітів — частина ресурсів іде на формування нової кореневої системи.
Сильна деленка з кількома бруньками, здоровим коренем і правильною глибиною посадки відновлюється значно надійніше, ніж десяток дуже дрібних фрагментів.
