1825
Наприкінці літа плодові дерева та ягідні кущі поступово переходять від активного росту до підготовки тканин до осені й зими. Саме тому схема живлення, яка добре працювала навесні, у цей період уже може бути небажаною. Насамперед це стосується великих доз азоту, що стимулюють появу молодих пагонів і листя.
Навесні азот потрібен рослинам для формування нової зеленої маси. Після завершення основного росту завдання змінюється: молоді пагони мають перестати витягуватися й поступово визріти. Якщо наприкінці літа дати дереву сильне азотне підживлення, воно може знову перейти до активного росту, а нові тканини не встигнуть достатньо зміцніти до морозів.
Особливо обережно — з молодими деревами
Нещодавно висаджені яблуні, груші, сливи та інші молоді дерева ще не мають великої кореневої системи. Пізній приріст забирає у них ресурси, які потрібні для укорінення. Тому в другій половині літа азотні підживлення таких рослин зазвичай припиняють раніше, ніж у культур, які ще активно формують урожай.
Схожий принцип працює для смородини, аґрусу, малини та інших багаторічних ягідників після завершення плодоношення. Кущу потрібно відновити сили й закласти бруньки майбутнього сезону, але не нарощувати велику кількість молодих м’яких пагонів.
При цьому повністю «вимикати» живлення за календарем теж не варто. Якщо рослина має явні ознаки дефіциту або росте на дуже бідному ґрунті, рішення приймають з урахуванням її стану.
Що використовують замість азоту
Наприкінці сезону більшу роль відіграють фосфор і калій. Фосфор пов’язаний із розвитком кореневої системи, а калій бере участь у водному обміні й визріванні тканин. Саме тому осінні комплексні добрива зазвичай містять мало азоту або не містять його зовсім.
Добрива не насипають купою біля самого стовбура. Активне коріння знаходиться на певній відстані від центру, тому гранули розподіляють по кореневій зоні й вносять відповідно до інструкції.
Якщо кінець літа сухий, іноді важливішим за підживлення стає нормальний глибокий полив. По пересохлому ґрунту поживні речовини засвоюються гірше, тому спочатку оцінюють вологість, а вже потім вирішують, чи справді рослині потрібне додаткове живлення.
Окремо враховують попередні підживлення. Якщо навесні й на початку літа дерево вже отримувало достатньо азоту, додавати ще одну «профілактичну» дозу наприкінці сезону немає сенсу. Пізній приріст видно за довгими світло-зеленими верхівками пагонів, які продовжують активно витягуватися тоді, коли старіші частини вже почали визрівати.
Органічні матеріали теж можуть містити багато азоту. Свіжий гній, концентровані настої посліду або трави не варто сприймати як безпечні лише через природне походження. Для осіннього періоду значно важливіше використовувати добре перепрілий компост як мульчу й не провокувати нову хвилю росту.
