Співак РуханкоМен пригадав період, коли сім років викладав у Бериславському педагогічному коледжі, і зізнався, що ця робота займала практично все його життя. Після навчання в тому самому закладі він раптово опинився по інший бік аудиторії — вже не як студент Ігор, а як викладач, якого мали сприймати серйозно колишні однокурсники й молодші студенти.

За словами артиста, перехід від ролі студента до ролі викладача був непростим. Він намагався тримати дисципліну, але не будував стосунки на страху чи формальному авторитеті. РуханкоМен каже, що ставив оцінки лише за реальну роботу, не занижував бали навмисно й часто давав дуже прості запитання з матеріалу, який уже багато разів проходили. Водночас саме така принциповість інколи ставала причиною конфліктів.
Артист згадав, що деякі студенти любили його провокувати, а після суперечок до нього приходили розбиратися родичі. Для молодого викладача це стало додатковим випробуванням, адже треба було одночасно залишатися доступним для студентів і не втрачати професійну дистанцію.
Коледж забирав майже весь день
РуханкоМен не обмежувався лише лекціями. Він організовував заходи, керував вокальним колективом, працював зі студентською радою та PR-командою. За його словами, у нього могло бути по шість пар на тиждень, індивідуальні заняття, репетиції й підготовка подій. У якийсь момент він буквально відчував, що живе в коледжі, а додому приходить лише переночувати.
Викладач намагався осучаснювати програму. Студенти працювали з музичними редакторами, вчилися знімати новини на смартфон і робили сучасніші заходи замість формальних «лінійок». Він хотів показати, що навчання може бути практичним і відповідати реальному життю, а не лише підручниковим схемам.
Зрештою РуханкоМен залишив коледж через постійний тиск керівництва. Він визнає, що творчість завжди приваблювала його більше, однак досвід викладання вважає важливим етапом. Найкращою моделлю стосунків зі студентами артист називає баланс: педагог може бути людиною, до якої приходять по пораду, але на заняттях усе одно має залишатися справедливість і субординація.

560