2561
Китайський радіотелескоп FAST виявив поблизу знаменитої галактики Вир, M51, дві компактні хмари нейтрального водню, які мають приблизно по три мільйони сонячних мас газу, але не мають помітного оптичного зоряного компонента. Дослідники розглядають їх як кандидатів у RELHIC — темні гало, які зберегли газ після епохи космічної реіонізації, але так і не змогли сформувати зорі.
Стандартна космологічна модель Lambda Cold Dark Matter передбачає, що великі структури виростають із великої кількості маленьких гало темної матерії.
Проте не кожне гало повинно ставати видимою галактикою. Якщо його гравітація занадто слабка, газ може не стиснутися до густини, необхідної для народження зір.
Додатково газ нагрівається ультрафіолетовим фоном, створеним зорями та квазарами. Це особливо важливо після космічної реіонізації.
Теоретично частина малих гало могла зберегти нейтральний водень, але залишитися майже повністю беззоряною.
Такі об’єкти називають reionization-limited H I clouds, або RELHIC.
Щоб відповідати цьому класу, хмара має бути компактною, приблизно сферичною, мати вузьку спектральну лінію з характерною швидкістю близько 20 км/с і не демонструвати зоряного компонента в оптичному світлі.
Моделі передбачають велику кількість подібних маломасивних гало, але реальних кандидатів знайдено дуже мало.
Команда на чолі з Цінцзе Ченом з National Astronomical Observatories Chinese Academy of Sciences використала 21-сантиметрове випромінювання нейтрального водню.
Спостереження отримували в межах огляду FEASTS на Five-hundred-meter Aperture Spherical Telescope.
Дослідники перевірили оточення 55 галактик. Лише два об’єкти пройшли всі критерії.
Їх назвали Cloud N та Cloud S. Кожна хмара містить приблизно три мільйони мас Сонця у вигляді нейтрального водню.
Оцінена повна маса гало становить близько 3,7 мільярда сонячних мас.
Таке співвідношення газової й загальної маси добре збігається з теоретичним сценарієм RELHIC.
Обидві хмари розташовані приблизно за 70–90 кілопарсеків, або 228–293 тисячі світлових років, від центра M51.
Саме це створює головну альтернативну інтерпретацію. Галактика Вир є відомою взаємодіючою системою.
Через гравітаційні контакти галактики можуть витягувати довгі хвости газу й утворювати окремі газові згущення.
Тому Cloud N і Cloud S можуть бути не первісними темними гало, а припливними уламками галактичної взаємодії.
Наявні дані не дозволяють остаточно відкинути цей варіант.
Для розв’язання питання потрібні радіоспостереження з вищою просторовою роздільною здатністю.
Якщо хмари підтвердяться як справжні RELHIC, вони стануть рідкісним спостережним прикладом темних маломасивних гало, які передбачає стандартна космологічна модель, але які майже неможливо побачити у звичайних оптичних оглядах.
https://phys.org/news/2026-09-fast-mysterious-hydrogen-clouds-visible.html
