2299
Після завершення активного росту потреби плодових дерев поступово змінюються. Якщо навесні та на початку літа сад часто отримує азотні підживлення для нарощування листя і пагонів, то восени надлишок азоту вже небажаний. Молодий приріст, який з’явиться надто пізно, може не встигнути визріти до морозів і сильніше постраждати взимку.
У цей період більше уваги приділяють фосфору та калію. Калій бере участь у регулюванні водного обміну, роботі клітин і загальній стійкості рослин до несприятливих умов. Фосфор важливий для енергетичних процесів і розвитку кореневої системи.
Саме тому фосфорно-калійні добрива традиційно входять до осінньої системи догляду за садом. Вони не стимулюють такий активний приріст пагонів, як азотні, і більше відповідають потребам дерев наприкінці сезону.
Втім, універсальної дози для всіх плодових культур немає. Молоде дерево, доросла яблуня з великим урожаєм і старий сад на родючому ґрунті потребують різного підходу. Значення має також те, які добрива використовували протягом року і який запас елементів уже є в землі.
Добрива не вносять просто біля стовбура
Активна частина кореневої системи розташована не лише поруч зі стовбуром, а значно ширше — приблизно в зоні проєкції крони. Тому добрива розподіляють саме там, де рослина здатна ефективніше їх засвоювати.
Форма препарату визначає спосіб внесення. Гранульовані добрива часто заробляють у верхній шар землі, рідкі використовують за інструкцією виробника. Надмірне внесення не дає додаткової користі і може порушувати баланс поживних речовин.
Найточніше оцінити потреби саду дозволяє аналіз ґрунту. Для великих або професійних насаджень додатково використовують листкову діагностику. Це допомагає зрозуміти, яких елементів бракує, а яких у ґрунті вже достатньо.
Осіннє живлення працює найкраще як частина загальної підготовки саду. Поряд із ним важливі санітарне прибирання, видалення пошкоджених плодів, контроль хвороб і шкідників, а за сухої осені — достатній запас вологи в ґрунті.
Тому фосфор і калій у вересні мають сенс не як обов’язкова «осіння процедура», а як інструмент, який використовують з урахуванням реального стану дерев та ґрунту.
