2398
У східній Сербії археологи відкрили незвичайно розкішний приватний банний комплекс, вбудований у нижню частину башти імператорського палацу. Лазня віком приблизно 1700 років мала опалювані підлоги, три окремі купальні, парильню та власну інженерну систему для нагрівання води. Її архітектура виявилася настільки незвичною, що дослідники не знають близьких аналогів у Римській імперії.
Комплекс знайшли на пам’ятці Врело-Шаркамен — укріпленій імператорській резиденції в сучасній Сербії. Палац спорудили на початку IV століття й пов’язують із імператором Максиміном Дазою, який правив у складний період тетрархії.
Тетрархічна система виникла наприкінці III століття, коли імператор Діоклетіан фактично поділив управління державою між чотирма правителями. Максимін Даза був одним із молодших співправителів, а згодом претендував на вищий титул. Він загинув у 313 році після поразки у громадянській війні проти Ліцинія.
Врело-Шаркамен археологи досліджують уже десятиліттями, але нові розкопки показали, що імператорська резиденція була ще складнішою, ніж передбачали попередні реконструкції.
У південно-західному куті комплексу існувала велика монументальна башта. На її найнижчому рівні команда несподівано відкрила круглий банний комплекс — balneum.
Більшість римських приватних лазень мають лінійне планування: відвідувач переходить з одного приміщення в інше, поступово змінюючи температуру. Тут архітектура була круглою й вбудованою в саму башту.
Над приміщеннями існувала купольна стеля з шістьма вікнами. Це свідчить про продуману інженерію: потрібно було одночасно забезпечити міцність перекриття, вентиляцію, освітлення та роботу теплової системи.
Лазня складалася з двох функціональних зон. Одна містила обладнання, необхідне для роботи комплексу, інша була призначена безпосередньо для купання й відпочинку.
У технічній частині археологи знайшли піч, яка нагрівала підлоги через систему гіпокауста. Гаряче повітря проходило під піднятою підлогою між невеликими опорами, прогріваючи приміщення знизу.
Там само збереглася основа для мідного котла, у якому нагрівали воду. Сам металевий резервуар не вцілів, але конструкція дозволила відновити його розташування.
У зоні, якою користувався імператор та інші високостатусні мешканці палацу, було три басейни або великі ванни, а також sudatorium — гаряче приміщення на кшталт парної чи сауни.
Дослідники наголошують, що це не була просто гігієнічна кімната. Архітектура, технічне оснащення й розташування в імператорській резиденції свідчать про приватний простір відпочинку, створений для людей найвищого статусу.
Команда продовжить розкопки, щоб зрозуміти, як саме люди потрапляли в банний комплекс із житлової частини палацу та як окремі кімнати були пов’язані між собою. Уже зараз знахідка показує, що навіть у політично нестабільному IV столітті імператорський двір зберігав складні стандарти комфорту та інженерії.
.jpg)
