У Лас-Вегасі присяжні винесли перший обвинувальний вердикт у справі про вбивство репера Тупака Шакура, яке залишалося нерозкритим майже три десятиліття. 63-річного Дуейна Девіса, відомого як Кеффі Ді, визнали винним у вбивстві першого ступеня із застосуванням вогнепальної зброї. Прокуратура не називала його безпосереднім стрільцем, однак переконувала суд, що саме він організував напад і забезпечив зброєю людей, які перебували в автомобілі нападників.

Для одного з найгучніших нерозкритих убивств в історії американської музики цей процес став переломним. Присяжні радилися менш як три години, після чого погодилися з версією обвинувачення. Девіс залишався єдиним живим із чотирьох чоловіків, яких слідство пов'язувало з автомобілем, звідки в ніч на 7 вересня 1996 року пролунали постріли.
Напад стався невдовзі після боксерського поєдинку Майка Тайсона в Лас-Вегасі. Того вечора у фоє готелю MGM Grand виникла бійка між людьми з оточення Шакура та Орландо Андерсоном — племінником Девіса. Прокуратура будувала справу на тому, що подальша стрілянина була помстою за цей конфлікт. За версією слідства, група Девіса почала шукати репера та його супутників, а згодом наздогнала їх на одній із вулиць міста.
Тупак їхав у BMW разом із керівником лейблу Death Row Records Шугом Найтом. Біля перехрестя поруч з їхнім автомобілем зупинився білий Cadillac, після чого з нього відкрили вогонь. Репер отримав кілька кульових поранень і був доставлений до лікарні. Через шість днів, 13 вересня 1996 року, 25-річний музикант помер. Найт також був поранений, але вижив.
Розслідування роками рухалося повільно, а навколо справи виникла величезна кількість чуток і теорій. Ситуація змінилася після того, як сам Девіс почав публічно говорити про події тієї ночі. У численних інтерв'ю та мемуарах він визнавав, що перебував у Cadillac, і описував обставини пошуку Шакура після бійки. Прокурори використали ці висловлювання як одну з ключових частин доказової бази.
Захист натомість наполягав, що Девіс перебільшував свою роль заради уваги та грошей. Адвокати наголошували на відсутності зброї, ДНК чи інших фізичних доказів, які напряму пов'язували б підсудного зі стріляниною. Вони також стверджували, що його публічні розповіді не можна автоматично сприймати як достовірне зізнання, адже частина заяв була зроблена для книжок і телевізійних програм.
Сторона обвинувачення відповідала, що для відповідальності за американським законодавством людині не обов'язково особисто натискати на спусковий гачок. Якщо присяжні визнають, що обвинувачений організував умисний напад, передав зброю та був частиною змови, цього може бути достатньо для обвинувального вироку за вбивство.
Остаточне покарання Девісу мають оголосити окремо. Йому загрожує довічне ув'язнення без можливості дострокового звільнення, а захист уже заявив про намір оскаржити рішення. При цьому питання про те, хто саме стріляв у Шакура, офіційно досі не отримало остаточної судової відповіді: інші чоловіки, яких слідство пов'язувало з нападом, на момент процесу вже померли.

2014