2011
Великий задній спойлер давно став візуальним символом спортивного автомобіля, але його первинне завдання не має нічого спільного з декоративним тюнінгом. На високій швидкості правильно розраховані аеродинамічні елементи допомагають стабілізувати автомобіль і збільшують притискну силу.
%20SUPER%20BIRD.jpg?width=1200)
Autocar зібрав приклади найбільш незвичайних автомобільних крил і спойлерів, починаючи з моделей, створених для перегонів, і закінчуючи дорожніми машинами, де аеродинаміка стала частиною дизайну.
Один із найвідоміших прикладів — Plymouth Road Runner Superbird 1970 року. Автомобіль створювали насамперед заради участі у NASCAR, де американські виробники наприкінці 1960-х активно експериментували з аеродинамікою.
Superbird отримав дуже довгий носовий обтічник і величезне заднє крило на високих вертикальних опорах. Саме висота дозволяла винести горизонтальну площину у більш чистий повітряний потік над кузовом.
Вуличну версію довелося випускати серійно через правила омологації NASCAR. У результаті радикальний зовнішній вигляд гоночної машини опинився на звичайних дорогах.
У наступні десятиліття аеродинамічні рішення ставали складнішими. Виробники почали інтегрувати спойлери безпосередньо у форму кузова, а пізніше з'явилися активні системи.
Активний спойлер може змінювати положення залежно від швидкості, режиму руху або гальмування. У такому випадку автомобілю не потрібне велике нерухоме крило під час звичайної їзди.
Деякі моделі використовують спойлер не лише для притискної сили. Він може працювати як повітряне гальмо, збільшуючи опір під час інтенсивного уповільнення.
Саме тому зовні схожі елементи можуть виконувати різні функції. В одних автомобілях вони дійсно покращують поведінку на великій швидкості, в інших залишаються переважно стилістичною деталлю.
Джерело: https://www.autocar.co.uk/slideshow/wings-historys-greatest-car-spoilers-3
