У серпні баклажани ще здатні активно плодоносити, але умови вже змінюються: вдень може залишатися спекотно, а ночі стають прохолоднішими. Для теплолюбної культури такі перепади означають додатковий стрес. Щоб кущ не витрачав сили на зайву зелену масу й недозрілу зав’язь, догляд наприкінці літа коригують.

Насамперед оцінюють навантаження рослини. Якщо на кущі вже є кілька великих плодів і десятки дрібних зав’язей, частина з них може не встигнути нормально дорости до холодів. Надмірне навантаження сповільнює налив уже сформованих баклажанів.
Зайві пагони та квіти можна прибрати
Наприкінці сезону видаляють слабкі пасинки й пізні квітки, з яких урожай уже навряд чи встигне сформуватися. При цьому не обрізають кущ радикально й не залишають плоди без листя.
Сильно пожовклі або хворі нижні листки прибирають поступово. Здорове листя зберігають — саме воно забезпечує фотосинтез і налив плодів.
Стиглі баклажани збирають регулярно. Плід найкращий тоді, коли шкірка ще блискуча й пружна, а насіння всередині не стало грубим. Перестиглий баклажан продовжує забирати ресурси у куща.
Полив коригують під нічну температуру
Баклажан не любить пересихання, але й постійно мокра холодна земля наприкінці літа небажана. Поливають у першій половині дня теплою водою й перевіряють, наскільки швидко просихає ґрунт.
Мульча допомагає зменшити різкі коливання вологості. Вона особливо корисна в регіонах, де після спекотного дня земля швидко охолоджується вночі.
Під час плодоношення використовують калійно-фосфорні підживлення в помірних дозах. Надлишок азоту стимулює листя та нові пагони замість достигання плодів.
Якщо нічна температура стабільно опускається нижче комфортного для баклажана рівня, активний ріст неминуче сповільнюється. У такій ситуації головне — допомогти дорости вже сформованому врожаю, а не змушувати кущ створювати новий.

1688