1651
Зважувати кожен шматок їжі незручно, а орієнтуватися лише на розмір тарілки теж складно. Дієтологи використовують простий спосіб приблизної оцінки порції за власною долонею. Метод не дає точних грамів, але допомагає зрозуміти співвідношення білка, гарніру, овочів і жирів без калькулятора калорій.
Порцію білкового продукту — м’яса, риби, птиці або тофу — часто порівнюють із розміром долоні без пальців. Для більшості дорослих це приблизно відповідає звичайній порції на один прийом їжі, хоча людям із високою фізичною активністю може знадобитися більше.
Гарнір із круп, макаронів або картоплі можна орієнтовно відмірювати кулаком. Такий підхід зручний, коли людина їсть у кафе або готує без ваг. Для овочів зазвичай радять більший об’єм — приблизно дві пригорщі.
Жири мають високу енергетичну щільність, тому їхня порція менша. Кількість олії, масла або горіхової пасти можна приблизно порівняти з фалангою великого пальця. Горіхи часто відмірюють невеликою жменею.
Перевага методу в тому, що рука приблизно пропорційна розмірам тіла. Велика людина зазвичай має більшу долоню, дитина — меншу. Це не робить метод медично точним, але дозволяє краще адаптувати порцію до людини, ніж універсальна цифра в грамах.
Водночас не потрібно намагатися перетворити харчування на сувору геометрію. Апетит змінюється залежно від активності, сну, температури та складу попередніх прийомів їжі. Орієнтир потрібен для розуміння пропорцій, а не для заборони додаткової порції, якщо людина справді голодна.
Для людей із діабетом, захворюваннями нирок, після операцій або при спеціальних лікувальних дієтах розмір порцій може визначатися індивідуально. У такій ситуації метод долоні не замінює рекомендацій лікаря чи дієтолога.
