Астрономи з’ясували ймовірне походження незвичайного радіосигналу, який повторюється приблизно кожні вісім хвилин і надходить із відстані понад 5000 світлових років від Землі. Джерелом випромінювання виявилася подвійна зоряна система, де білий карлик обертається навколо зорі, схожої на Сонце.

Загадковий сигнал і його незвичайна регулярність
Космічне джерело отримало позначення GPM J071507−114153. Його вперше виявили наприкінці 2024 року за допомогою австралійського радіотелескопа Murchison Widefield Array. Найбільше дослідників здивувала регулярність сигналу: радіоімпульси надходили з інтервалом приблизно вісім хвилин, що суттєво відрізняється від характерного випромінювання більшості відомих пульсарів.
Через незвичайну періодичність об’єкт віднесли до категорії довгоперіодних перехідних явищ. Це відносно новий клас космічних джерел, природу яких астрономи досі намагаються остаточно пояснити. Раніше вчені вже знаходили об’єкти, що випромінювали радіоімпульси кожні 18 або 21 хвилину, однак механізм їхнього виникнення тривалий час залишався незрозумілим.
На відміну від звичайних пульсарів, які випромінюють імпульси через значно коротші проміжки часу, ці джерела можуть повторювати сигнали з інтервалами в десятки хвилин. Незвичайні довгоперіодні радіосигнали цікавлять астрономів уже понад два десятиліття: вперше такі явища зафіксували у 2005 році, а активне їх дослідження розпочалося лише у 2022-му.
Подвійна система та роль білого карлика
Щоб встановити походження сигналу, команда Університету Кертіна в Австралії проаналізувала 100 годин спостережень за об’єктом. Отримані дані дозволили визначити, що джерело радіовипромінювання пов’язане з подвійною зоряною системою. Вона складається з білого карлика та зорі G-типу, яка за своїми характеристиками нагадує наше Сонце.
Білий карлик — це надзвичайно щільний залишок зорі, яка завершила основний етап свого існування. Саме поблизу цього об’єкта або всередині нього, найімовірніше, виникають незвичайні радіоімпульси. Учасник дослідження, астроном Сем Максвіні, пояснив: «Це говорить нам про те, що пульсації надходять звідкись поблизу білого карлика або зсередини самого білого карлика».
За словами науковців, це перший відомий випадок виявлення таких радіоімпульсів у системі, де білий карлик обертається навколо зорі, подібної до Сонця. Додаткові спостереження за допомогою обсерваторії Кека підтвердили, що зоря-компаньйон належить саме до спектрального класу G. Радіосигнали також допомогли виявити ознаки спалахів активності на цій зорі.
Із 12 досліджених довгоперіодних перехідних явищ щонайменше чотири пов’язані з подвійними зоряними системами, що складаються з білого та червоного карликів. Проте попередні спостереження не дозволяли впевнено визначити, який саме компонент таких систем генерує радіосигнали. Вивчення GPM J071507−114153 надало астрономам нові свідчення того, що джерелом незвичайного випромінювання може бути саме білий карлик.
Дослідники також звернули увагу на можливість вивчати активність далеких зір завдяки радіохвилям. «Дивно, що ми можемо використовувати радіохвилі для виявлення штормів на відстані понад 5000 світлових років від нас», — зазначила співавторка дослідження Наташа Херлі-Вокер з Університету Кертіна. Науковці припускають, що подальші спостереження за довгоперіодними радіосигналами допоможуть знаходити білі карлики, які залишаються непомітними для традиційних астрономічних обсерваторій.
Джерело: expert.in.ua

2899