2872
Попри війну, українські та чеські вчені продовжують дослідження там, де це можливо. Українсько-чеська експедиція працювала на стоянці Королево на Закарпатті, де колись знайшли кам’яні знаряддя віком приблизно 1,4 мільйона років. Це найдавніше достовірно датоване свідчення присутності людини в Європі. Дослідження в цій місцевості відновили в жовтні цього року після 53 років перерви.
Експедиція на стоянку Королево
Стоянка Королево є надзвичайною завдяки таким знахідкам, як клини-кулаки. Подібну знайшли в південноморавському селі Долне Вестоніце, де виявили статуетку Вестоницької Венери. Ймовірно, це найстаріший відомий керамічний витвір мистецтва у світі.
Королево заглиблюється ще далі в минуле, адже тут знайдено кам’яні знаряддя праці. Дослідження там можуть дати уявлення про найдавніше поселення в Європі. Знахідки підтверджують гіпотезу про те, що перші люди колонізували його зі Сходу.
До складу експедиції входили дослідники з Брнського інституту археології Академії наук Чеської Республіки та Інституту археології Національної академії наук України. По суті це було обстеження. Вчені перевірили стан місця, відібрали зразки та створили умови для майбутньої роботи. Доісторичні мисливці зосереджувалися на полюванні на самок мамонтів, які були для них легшою здобиччю.
Повернення через півстоліття
Дослідження проводилися в печері Молочний Камінь. Вперше її досліджувала в 1972 році Закарпатська палеолітична експедиція Академії наук УРСР. Тоді було задокументовано неодноразові короткострокові перебування мисливців раннього кам’яного віку. Також виявили велику кількість кісток тварин, особливо печерних ведмедів.
Як підтвердили представники чеської Академії наук, роботи на цьому місці проводилися у 1973 році. Теперішня експедиція продовжила дослідження через 53 роки та вивчила можливості його продовження.
Фундаментальна зміна полягає в тому, що дослідники можуть використовувати найсучасніші методи. Роман Ґарба з Археологічного інституту в Брно сказав: «Після півстоліття ми повернулися до профілю, який вже дав сліди мисливців нижнього палеоліту. Сучасні методи датування та аналіз осадової ДНК можуть розповісти нам про печеру більше, ніж це було можливо в 1970-х роках».
Портал печери Молочний Камінь у буковому пралісі біля села Мала Уголька, Закарпаття. Фото: Роман Ґарба.
Під час шестиденної експедиції археологи розкопали лунку, знайшли оригінальний зонд 1970-х років і знову відкрили профіль відкладень біля входу в печеру. Саме окремі шари осаду можуть зберігати інформацію про вік знахідок і середовище, в якому пересувалися люди та тварини. Тому метою подальших досліджень буде уточнення стратиграфії, тобто правильне визначення окремих шарів у надрах хронологічно та опис їхніх взаємних зв’язків.
Наразі знайдено кам’яний артефакт та кістки ведмедя. Команда взяла сім зразків деревного вугілля, щоб визначити, з якого періоду вони походять. Також взяли десять зразків для аналізу так званої осадової ДНК. Це дозволяє зафіксувати генетичні сліди тварин і людей, які жили в печері, навіть якщо їхні скелети не збереглися. Два інші зразки використають для геохімічного аналізу.
У 2024 році команда під керівництвом Романа Ґарби опублікувала в престижному журналі Nature дослідження. За допомогою космогенного нуклідного датування, у зразках вимірювали значення берилію-10 та алюмінію-26. Так довели, що найстаршим кам’яним інструментам з Королева 1,4 мільйона років.
Джерело: transkarpatia.net
