2868
Деревна зола не є універсальним добривом, яке однаково корисне для всіх рослин, хоча така помилка поширена серед городників. Вона має виражену лужну дію та містить значну кількість розчинного калію, важливого для цвітіння й плодоношення. Тому перед її внесенням варто враховувати особливості ґрунту.
Який тип землі на ділянці
Не обов’язково щоразу відправляти зразки ґрунту до лабораторії, але важливо розуміти, який тип землі переважає на ділянці. У горбистій місцевості та передгір’ях ґрунти часто глинисті, щільні й помірно кислі. У таких умовах деревна зола може бути корисною: вона знижує надмірну кислотність, а високий вміст органічних речовин у глинистому ґрунті пом’якшує різкі зміни рівня pH. Завдяки цьому земля стає пухкішою та повітропроникнішою. Таку добавку добре сприймають фруктові дерева, зокрема сливи, яблуні та груші.
На рівнинних ділянках, де переважають чорноземи з нейтральною або слабколужною реакцією, із золою потрібно бути обережними. Регулярне внесення може підвищити рівень pH понад 7,5 і перешкоджати засвоєнню заліза та інших мікроелементів, через що листя рослин може жовтіти. На таких ґрунтах золу радять використовувати лише в невеликих кількостях, додаючи її до компосту.
Яким рослинам підходить зола і як її використовувати
Деревна зола особливо корисна для овочів родини капустяних: білоголової та цвітної капусти, а також броколі. Вона допомагає боротися з килою капусти, захворюванням, яке уражає коріння цих рослин. Про кислий ґрунт може свідчити велика кількість щавлю або хвоща, і за таких умов внесення золи може бути доречним. Водночас її не варто використовувати для рослин, які полюбляють кислий ґрунт, зокрема малини, гортензій, азалій та чорниці. Не рекомендується вносити золу й на грядки, де планують вирощувати картоплю, адже лужне середовище сприяє розвитку парші.
Щоб зола принесла користь саду і городу, варто дотримуватися кількох правил. Захищайте її від дощу. Калій у складі золи легко розчиняється у воді, тож навіть одна сильна злива може вимити мінерали з відра, залишеного просто неба. Зберігайте золу в сухому місці.
Вносьте її щонайменше за два тижні до посіву. Висока концентрація мінеральних солей може пошкодити ніжні паростки та молоде коріння. Краще розподілити помірну кількість золи наприкінці зими й злегка перемішати її із землею граблями.
Зважайте на походження деревини. Зола з молодих гілок, що залишилися після обрізання дерев, містить більше калію, ніж зі старих колод. Суху золу перед використанням варто просіяти, щоб видалити великі шматки вугілля.
Використовуйте лише безпечну золу. Категорично не можна вносити в ґрунт попіл від деревостружкових плит (ДСП), пофарбованої деревини, кам’яного вугілля (антрациту) та брикетів для гриля з хімічними добавками, адже така зола може забруднити землю важкими металами.
Невелику кількість просіяної деревної золи можна застосувати і в побуті. Завдяки легкій абразивній дії та знежирювальним властивостям вона підходить для очищення закопченого скла печі або каміна. Для цього злегка змочіть водою газету, складену в кілька разів, занурте її в дрібну золу й потріть забруднене скло. Сажа та нагар мають легко видалитися без побутової хімії.
Джерело: hospodar.ua
