2858
Мульчування озимої цибулі не є обов’язковим, однак у регіонах із морозними та малоснігними зимами воно може суттєво допомогти. Основне завдання укриття полягає в тому, щоб захистити ґрунт від різкого промерзання, зменшити температурні коливання та допомогти молодим рослинам пережити холодний період.
Чи потрібно мульчувати цибулю на зиму і коли це робити
Фахівці пояснюють, що органічну мульчу використовують для захисту цибулі, яку залишають зимувати у відкритому ґрунті. Вона допомагає знизити ризик зимових пошкоджень і підтримувати більш сприятливі умови для рослин.
Укриття особливо актуальне, якщо цибулю посадили восени і вона ще не встигла добре укорінитися, ділянка відкрита для холодного вітру, а зимою в місцевості часто бувають сильні морози без снігового покриву. Так само воно потрібне, якщо грядка розташована там, де ґрунт швидко промерзає. Якщо ж зима зазвичай м’яка, а грядку регулярно вкриває достатній шар снігу, потреба в додатковому утепленні може бути меншою.
Важливо: мова йде саме про озиму цибулю, яку садять восени для отримання раннього врожаю. Звичайна цибуля, призначена для весняної посадки, потребує іншого підходу до зберігання посадкового матеріалу.
Головне правило: не поспішати з укриттям. Якщо замульчувати грядку занадто рано, поки стоїть тепла осіння погода, під шаром матеріалу може накопичуватися зайва волога, а ґрунт залишатиметься теплішим довше, ніж потрібно. Оптимальний час для основного зимового укриття настає тоді, коли встановлюється стійке похолодання і верхній шар землі вже починає промерзати. Орієнтуватися варто не лише на календар, а й на погоду в конкретному регіоні.
На півночі та сході укриття може знадобитися раніше, якщо встановлюються стійкі морози. У південних регіонах у м’яку зиму можна обійтися легким укриттям або взагалі не мульчувати грядку, якщо немає загрози сильних морозів. За рекомендаціями фахівців, озиму цибулю висаджують приблизно за 30–35 днів до настання стійких холодів, щоб рослини встигли укорінитися до зими.
Чим мульчувати цибулю та як правильно це зробити
Для зимового захисту краще використовувати натуральні, сухі та пухкі матеріали. Вони мають пропускати повітря, не затримувати надлишок води і створювати теплоізоляційний шар. Одним із найзручніших варіантів є суха солома без насіння бур’янів: вона легка, добре утримує повітря і допомагає зменшити температурні коливання.
Також можна використовувати сухе опале листя здорових дерев без ознак грибкових захворювань. Його бажано трохи подрібнити, щоб під час дощів і відлиг воно не збивалося у щільний мокрий пласт. Сухі соснові голки та інший хвойний опад теж підходять, адже вони не так швидко злежуються і добре пропускають повітря. Подрібнені сухі стебла кукурудзи придатні за умови, що вони здорові й не мають ознак гнилі чи пошкоджень шкідниками.
Не варто використовувати свіжі тирсу в товстому шарі, свіжоскошену траву, мокре листя, яке вже починає гнити, рослинні залишки з ознаками хвороб або щільну поліетиленову плівку безпосередньо на грядці. Процедура не потребує спеціального обладнання, але важливо дотримуватися послідовності. Спочатку прибирають бур’яни, сміття та пошкоджені частини рослин і переконуються, що на ділянці не застоюється вода. Потім розподіляють сухий матеріал по поверхні грядки, не утрамбовуючи його. Для початкового укриття можна орієнтуватися на пухкий шар близько 3–5 см, коригуючи його залежно від матеріалу та суворості зими. Наприкінці перевіряють, чи не розносить укриття вітер, і не прижимають мульчу щільно до рослин.
Джерело: styler.rbc.ua
