2835
Смертоносний пристрій замаскували під коробку шоколадних цукерок, яку жертві особисто передав агент НКВС Павло Судоплатов. Ця операція усунула впливового українського військового діяча та запустила ланцюг конфліктів, що послабили визвольний рух напередодні глобальної війни.
Чому Москва вважала Коновальця загрозою для своїх інтересів?
Євген Коновалець вибудував розгалужену мережу контактів, що охоплювала Женеву, Рим, Берлін, Париж і сягала Токіо. Він подорожував із литовським паспортом, підтримував зв’язки з японською військовою розвідкою та формував антикомуністичний фронт, який Кремль сприймав як пряму загрозу.
Головна небезпека полягала у його військовому авторитеті. Кремль боявся, що ОУН під проводом Коновальця зможе сформувати регулярну українську армію за підтримки іноземних держав під час великої війни в Європі. Такий сценарій загрожував національним повстанням на території Радянської України.
Для Йосипа Сталіна така консолідована сила становила серйозну небезпеку, особливо на тлі масових репресій у СРСР. Тому радянські спецслужби розробили багаторічну операцію і доручили її агенту Павлу Судоплатову.
Як вибух у Роттердамі спричинив розкол в ОУН?
Судоплатов діяв під псевдонімом «Павлуша» і видавав себе за представника міфічного антирадянського підпілля в УРСР. Роками він вибудовував образ ідеалістичного юнака, а також ретельно вивчив звички полковника, зокрема його любов до солодкого.
23 травня 1938 року у кафе «Атланта» у Роттердамі відбулася їхня остання зустріч. Судоплатов передав Коновальцю важку коробку з традиційним українським орнаментом, нібито з цукерками, а насправді з вибухівкою. Пристрій мав здетонувати через пів години після того, як коробку перевернуть із вертикального положення в горизонтальне. Коли Коновалець вийшов на вулицю, тримаючи подарунок горизонтально, пролунав вибух. Поліція спочатку не могла ідентифікувати жертву, оскільки при ній знайшли документи громадянина Чехословаччини Йозефа Новака.
Ліквідація стала успіхом радянських спецслужб: Сталін розраховував, що смерть лідера паралізує ОУН, і цей розрахунок виправдався. Організація розділилася на ОУН(м) під проводом Андрія Мельника, консервативне крило переважно з ветеранів та емігрантів, і ОУН(б) на чолі зі Степаном Бандерою, радикальне крило, що спиралося на молодь, загартовану у підпіллі на території Польщі. Внутрішнє протистояння максимально ускладнило позиції українського руху під час Другої світової війни.
Водночас радикалізація бандерівського крила згодом призвела до створення повстанської армії, яка чинила збройний опір радянській владі впродовж наступного десятиліття. Отже, коробка цукерок розколола український опір, але запустила процеси, наслідки яких відчутні і в наші дні.
Джерело: 24tv.ua