2734
Астрономи, які працюють з обсерваторією Національного наукового фонду США та Міністерства енергетики — обсерваторією Віри С. Рубін, виявили у зовнішній Сонячній системі велике крижане тіло, яке може виявитися новою карликовою планетою. Об’єкт отримав тимчасове позначення 2026 ED138 (скорочено ED138).
Команда представила мозаїку зображень, на яких видно рух цього тіла на тлі зоряного неба. Виявити його вдалося завдяки поєднанню великої глибини огляду, швидких повторних спостережень і точних алгоритмів пошуку рухомих об’єктів.
Наскільки великий 2026 ED138
За оцінками доктора Маріо Юріча (Mario Jurić), провідного фахівця з дослідження Сонячної системи в обсерваторії Рубін, та його колег, діаметр ED138 може становити від 600 до 1 500 км. Такі значення отримані зі спостережуваної яскравості, відстані до об’єкта та припущень щодо його відбивної здатності.
Крижані тіла подібних розмірів мають достатню гравітацію, щоб «стягнути» себе в майже сферичну форму. Саме така форма є однією з ключових вимог до надання статусу карликової планети. Щоб точніше визначити розміри ED138, потрібні інфрачервоні спостереження, які дозволять краще оцінити його діаметр.
Якщо статус буде підтверджено, ED138 може поповнити невелику групу відомих карликових планет Сонячної системи — Плутон, Цереру, Еріду, Хаумеа та Макемаке — і стати шостою у цьому переліку.
Можливості обсерваторії Віри Рубін
За словами доктора Юріча, обсерваторія Рубін дає «безпрецедентні можливості» для дослідження неба завдяки поєднанню швидкості огляду, глибини та точності. Після виявлення нового об’єкта астрономи можуть «прокрутити назад» архівні дані й знаходити його на знімках, зроблених місяці чи навіть десятиліття тому, коли ніхто не знав, що саме там слід шукати.
Ця здатність одночасно відкривати об’єкти та знаходити їхні попередні появи на старих зображеннях суттєво прискорює й уточнює визначення їхніх орбіт, а також покращує наше розуміння далеких регіонів Сонячної системи.
Програмний директор NSF з обсерваторії Рубін доктор Едвард Аджар (Edward Ajhar) зазначає, що «суперсилою» цього телескопа є вміння чітко фіксувати рух і зміни серед величезної кількості об’єктів і явищ, які раніше залишалися непоміченими. Це розширює можливості вивчення не лише Сонячної системи, а й Чумацького Шляху та мільярдів інших галактик.
Кеті Тернер (Kathy Turner), менеджерка програми від Міністерства енергетики США, додає, що унікальні характеристики обсерваторії роблять її потужним інструментом для дослідження широкого спектра астрофізичних явищ — від темної енергії до відкриття кандидатів у карликові планети.
Орбіта та місце в поясі Койпера
Нині ED138 розташований приблизно на відстані 46 астрономічних одиниць від Сонця (1 астрономічна одиниця — це середня відстань між Землею та Сонцем). Для порівняння, середня відстань Плутона становить близько 40 астрономічних одиниць.
Таке розташування відносить ED138 до транснептунових об’єктів — крижаних тіл, що обертаються за орбітою Нептуна. Орбіта об’єкта нахилена майже на 25 градусів до площини Сонячної системи. За цими характеристиками ED138 належить до так званих «гарячих класичних» об’єктів поясу Койпера — групи тіл, орбіти яких, за уявленнями вчених, були змінені гравітаційним впливом Нептуна.
Попри значні розміри, цей об’єкт довго залишався непоміченим. Він розташований у ділянці неба поблизу площини Чумацького Шляху, де зосереджені мільйони зірок, що ускладнює пошук повільно рухомих і тьмяних тіл. Саме повторні огляди південного неба обсерваторією Рубін і спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення слабких рухомих об’єктів зробили відкриття можливим.
Що буде далі
Астроном доктор Меттью Голман (Matthew Holman) з Центру астрофізики Гарварда та Смітсонівського інституту наголошує, що в разі підтвердження статусу карликової планети ED138 приєднається до «дуже невеликої родини світів» у Сонячній системі.
Обсерваторія Віри Рубін протягом десяти років багаторазово фотографуватиме все південне небо. Це означає, що інші великі об’єкти, які досі ховалися в ділянках, пропущених попередніми оглядами, тепер також можуть бути виявлені.
Більш докладні спостереження, зокрема в інфрачервоному діапазоні, допоможуть уточнити розміри, форму та фізичні властивості 2026 ED138 і остаточно з’ясувати, чи відповідає він критеріям карликової планети.
Огляд відкриття та його значення для дослідження поясу Койпера та зовнішньої Сонячної системи також можна побачити в науково-популярному відео, доступному за посиланням на платформі YouTube.
Обсерваторія Віри Рубін виявила кандидата в карликові планети з’явилася спочатку на Цікавості.
