1612
Зв’язок між раннім пробудженням і розумовими здібностями знову став темою популярних повідомлень. Заголовки стверджують, що люди, які встають на світанку, нібито розумніші за інших. Проте наукові дослідження сну зазвичай описують значно складнішу картину, де важливі не лише години підйому.
Що вдалося встановити
Люди відрізняються за хронотипом — внутрішньою схильністю бути активнішими раніше чи пізніше протягом доби. «Жайворонки» частіше прокидаються без зусиль уранці, тоді як «сови» нерідко демонструють найкращу працездатність увечері. На хронотип впливають вік, генетичні особливості, режим роботи, освітлення та повсякденні звички.
Порівняти результати когнітивних тестів у представників різних хронотипів непросто. Якщо тестування проводять лише вранці, люди, звиклі до ранньої активності, можуть отримати перевагу. Увечері картина здатна змінитися. Щоб не переплутати хронотип із загальним рівнем здібностей, ученим потрібно враховувати час перевірки, попередній сон, стан здоров’я й соціальні чинники.
Чому це важливо
Особливо суттєва тривалість і регулярність сну. Хронічний недосип погіршує увагу, швидкість реакції, здатність запам’ятовувати інформацію та ухвалювати рішення. Людина, яка встає о п’ятій ранку після чотирьох годин відпочинку, навряд чи отримає користь лише від того, що прокинулася раніше.
Деякі дослідження знаходять статистичні зв’язки між хронотипом, навчальними результатами та окремими показниками пізнавальної діяльності. Але такі кореляції не доводять, що раннє пробудження підвищує інтелект. На результати можуть впливати освіта, професія, навантаження, вік та розклад самого дослідження.
Практичний висновок простіший за гучний заголовок: варто дбати про достатню кількість сну та стабільний режим, який відповідає реальним потребам організму. Насильно ставати «жайворонком» заради високого IQ немає підстав. Куди важливіше прокидатися відпочилим і працювати в ті години, коли ви справді здатні добре зосереджуватися.
Джерело: матеріал першоджерела.
