923
Кіт може щиро любити господаря, спати поруч, муркотіти й просити погладжування, але водночас різко вириватися, коли його піднімають. Для котячої поведінки це цілком нормальне поєднання.
Коли тварину беруть на руки, вона втрачає контроль над опорою й можливістю швидко відійти. Для виду, який одночасно є і хижаком, і потенційною здобиччю для більших тварин, контроль над власним тілом має велике значення.
Особливо незручно багатьом котам, коли їх тримають животом догори, наче немовля. У такому положенні живіт і внутрішні органи залишаються максимально відкритими.
На ставлення до рук впливає ранній досвід. Кошеня, яке спокійно й позитивно брали на руки в період соціалізації, частіше приймає такий контакт у дорослому віці.
І навпаки, тварина, яку ловили силоміць, лякали або рідко торкалися, може сприймати піднімання як загрозу.
Правильна підтримка тіла теж важлива. Однією рукою підтримують груди, іншою — задню частину тулуба, щоб кіт не висів усією вагою на передніх лапах.
Піднімати кота за передні лапи, шкірку на шиї або дозволяти задній частині тіла висіти не слід.
Котячі сигнали незадоволення часто з’являються до того, як тварина починає дряпатися. Вона напружує тіло, притискає вуха, різко рухає хвостом, намагається відвернутися або шукає опору лапами.
Якщо кіт почав вириватися, його потрібно безпечно поставити на підлогу, а не утримувати сильніше. Інакше наступного разу сам момент піднімання може викликати ще більше напруження.
Привчати до рук можна поступово: коротко підняти, одразу поставити й дати ласощі, якщо тварина залишалася спокійною.
Деякі коти ніколи не стануть любителями довгих обіймів. Це не означає відсутність прихильності — просто вони обирають інші форми контакту.
Якщо раніше кіт спокійно сидів на руках, а потім раптово почав уникати піднімання, варто виключити біль у спині, суглобах або животі. Раптова зміна звичної реакції може мати фізичну причину.
Не варто піднімати кота в момент, коли він їсть, користується лотком або вже намагається відійти. Примус у таких ситуаціях швидко формує негативну асоціацію.
Деякі тварини спокійніше реагують, якщо спочатку їх погладити й дати можливість самим підійти. Раптове захоплення зверху може налякати навіть контактного кота.
Під час перенесення краще тримати кота ближче до власного тулуба. Так тіло має більше опори й менше розгойдується в повітрі.
Якщо потрібно регулярно брати кота на руки для догляду чи ветеринарних процедур, тренування короткими позитивними сесіями корисніше за силове утримання.
Важливо поважати індивідуальність тварини. Один кіт може годинами лежати на колінах, але не любити піднімання, а інший — спокійно сидіти на руках лише кілька секунд.
Джерело: https://www.petmd.com/cat/general-health/how-to-pick-up-cat
