868
Кишенькові гроші можуть стати першою безпечною практикою управління бюджетом. Єдиного правильного віку й універсальної суми немає: рішення залежить від зрілості дитини, сімейного бюджету й того, на що саме вона повинна витрачати ці гроші.
Починати можна тоді, коли дитина вже розуміє, що гроші мають обмежену кількість й за одну суму доводиться вибирати між різними покупками.
Для багатьох сімей це приблизно молодший шкільний вік. Дитина вже здатна рахувати, порівнювати ціни й чекати до наступної виплати.
Сума повинна бути достатньою для невеликих реальних рішень, але не настільки великою, щоб помилка не мала жодних наслідків.
Один із поширених орієнтирів — прив’язувати щотижневу суму до віку, але конкретні цифри в різних країнах і сім’ях сильно відрізняються.
Перед першою виплатою корисно домовитися, що дитина тепер купує зі своїх грошей. Наприклад, дрібні іграшки, солодощі або додаткові покупки в шкільному буфеті.
Якщо дорослі щоразу компенсують невдалу витрату додатковими грошима, навчальний ефект зникає.
Зручно одразу розділяти суму на витрати й заощадження. Для молодших дітей це можна зробити двома прозорими банками або конвертами.
Питання про оплату домашніх обов’язків кожна сім’я вирішує окремо. Частина батьків не платить за базові справи, які є внеском усіх членів родини, але дозволяє заробити додатково за необов’язкові роботи.
Найважливішим є не розмір кишенькових грошей, а регулярна розмова про вибір, накопичення, ціну речей і наслідки імпульсивних покупок.
Джерело: https://www.parents.com/an-age-by-age-guide-to-how-much-allowance-to-give-your-kids-11728979
