Людина може зайти до магазину лише по молоко та хліб, а вийти з пакетом речей, яких не було у списку. ТСН описав п’ять психологічних прийомів, які допомагають супермаркетам збільшувати середній чек і підштовхують покупця діяти не за планом, а під впливом моменту.
Один із базових прийомів — розташування найнеобхідніших продуктів подалі від входу. Щоб дістатися до молока, хліба або яєць, покупцеві доводиться пройти повз десятки полиць із товарами, які він спочатку не планував брати.
Окрему роль відіграють великі візки. Коли всередині лише кілька продуктів, візок здається порожнім, і людина може несвідомо відчувати, що покупок ще недостатньо.
Акційні цінники також впливають на рішення. Слова «знижка», «лише сьогодні», «два за ціною одного» створюють відчуття вигоди й обмеженого часу. При цьому покупець може не перевірити, чи справді йому потрібна друга упаковка.
На рівні очей часто розташовують товари, на які магазин хоче звернути більше уваги. Дешевші або менш маржинальні варіанти можуть стояти нижче чи вище, де їх потрібно шукати свідомо.
Ще одна зона високого ризику — каса. Поки людина стоїть у черзі, перед нею опиняються шоколад, напої, дрібні аксесуари й інші товари невисокої вартості. Окремо така покупка здається незначною, але саме ці дрібниці регулярно збільшують суму чека.
Емоційний стан теж має значення. Голод, втома, поспіх або гарний настрій можуть послаблювати контроль над спонтанними рішеннями. Саме тому похід до магазину без списку часто закінчується більшою кількістю покупок.
Найпростіший спосіб зменшити імпульсивні витрати — приходити зі списком, не йти за продуктами голодним і перед кожним незапланованим товаром ставити собі одне запитання: чи купив би я це без акційного цінника.
ТСН також радить порівнювати ціну за одиницю ваги або об’єму, а не лише дивитися на великий напис зі знижкою. Це дозволяє відрізнити реальну економію від маркетингового ефекту.

675