1106
Креатин — одна з найпопулярніших спортивних добавок у світі, яку широко застосовують для збільшення сили й покращення роботи м’язів. Тепер науковці досліджують, чи не має він користі далеко за межами спортзалу. Новий систематичний огляд, опублікований у журналі Brain Medicine, перевірив, чи здатен креатин полегшувати депресію, підтримуючи енергетичні потреби мозку. Висновок обережно оптимістичний, але й підкреслює, як багато ще залишається невідомим.
Замість нового експерименту команда під керівництвом Бассама Джеріуса Фареса з Університету Оттави проаналізувала наявні дослідження. Вони відібрали шість публікацій, що охоплювали п’ять рандомізованих контрольованих випробувань, у яких учасники отримували або креатин, або плацебо, не знаючи, що саме приймають. Дослідження проводили в Південній Кореї, США, Бразилії, Ізраїлі та Індії. Разом вони включали 238 учасників на старті: 126 отримували креатин і 112 — плацебо. Середній вік становив 36 років, більшість — жінки, а два дослідження взагалі залучали лише жінок.
Картина виявилася розділеною навпіл. Два з п’яти випробувань — обидва за участю жінок із великим депресивним розладом — показали додаткову користь від креатину. В одному дослідженні учасниці, які щодня приймали п’ять грамів креатину разом з антидепресантом есциталопрамом, за вісім тижнів досягли більшого зменшення симптомів депресії, ніж ті, хто отримував есциталопрам із плацебо. Ефект був значним за звичайними статистичними мірками (Cohen’s d 1,13), а ремісії досягало більше учасниць. У ще одному дослідженні креатин поєднали з когнітивно-поведінковою терапією — і знову з кращим результатом.
Проте решта три випробування не виявили значущої користі. В одному ні п’ять, ні десять грамів на день не покращили стан людей, чия депресія не піддавалася медикаментам. Друге не показало переваги над плацебо серед дівчат-підлітків, а третє — за участю людей з біполярним розладом — теж не дало покращення. Дослідники відзначили й важливе питання безпеки: у двох учасників із біполярним розладом, які отримували креатин, розвинулися гіпоманія або манія.
Ідея, що креатин може впливати на депресію, ґрунтується на величезних енергетичних потребах мозку. Хоча цю речовину найкраще знають за здатністю допомагати м’язам швидко відновлювати аденозинтрифосфат (молекулу, що живить клітини), мозок також сильно залежить від цієї енергетичної системи. Раніше в людей із розладами настрою вже помічали зміни в метаболізмі креатину в мозку. Крім того, креатин може впливати на дофамін і серотонін — нейромедіатори, ключові для регуляції настрою.
«Сигнал цікавий, але це не вирок, — наголошує Фарес. — Два випробування вказали в один бік, три — в інший. Це не той рівень доказів, на підставі якого змінюють клінічну практику. Це радше свідчення того, що питання варте подальшого вивчення». Співавтор Ніколас Фабіано, психіатр, додав, що креатин видається безпечним втручанням — небажані ефекти обмежувалися легким дискомфортом у шлунку, — але поки що не можна впевнено стверджувати, що він допомагає при депресивних симптомах.
Автори підкреслюють: наявних доказів надто мало, щоб рекомендувати рутинне застосування креатину проти депресії. Випробування були відносно малими, з переважанням жінок і різної якості. Огляд закликає до більших і триваліших досліджень — понад вісім тижнів, — а також до вивчення креатину в поєднанні з фізичними вправами й різних доз. Цікаво, що досліди на тваринах показали різний вплив креатину на «депресивну» поведінку самців і самиць гризунів — це могло б пояснити, чому саме дослідження за участю жінок дали найсильніший позитивний результат. Наразі креатин залишається радше інтригуючою можливістю, ніж доведеним методом лікування.
