Рішення перенести старт «е-Акцизу» на 1 листопада 2026 року розкололо бізнес-спільноту. Хтось зітхнув із полегшенням, інші заговорили про чергову поступку лобістам. Проте для мене, як для практика, що знає алкогольний ринок України зсередини, ця пауза — не подарунок і не поступка. Це жорсткий, але необхідний тайм-аут. Це наймасштабніший краш-тест на зрілість як для державних органів, так і для легальних виробників.

Олексій Андрійченко, сспіввласник Anavim європейського дистриб’ютора
алкогольної продукції виробленої в Україні, експерт алкогольного ринку України
Будемо відвертими: технологія Track & Trace та нові DataMatrix-коди — це не про зміну паперової наклейки на цифрову. Це повна перебудова всього циклу: від конвеєра до полиці супермаркету. Потрібно не просто купити швидкісні сканери на лінії розливу, а інтегрувати їх так, щоб вони зчитували маркування без збоїв і зупинок підприємства. Далі повна синхронізація внутрішніх ERP-систем компаній із державними серверами.
У Європі аналогічні реформи готували й тестували роками. Ми ж намагаємося зробити цей логістичний стрибок під час війни, під постійними обстрілами, з дефіцитом електрики та людей. Тому додатковий час до листопада — єдиний спосіб налаштувати обладнання і софт, а не зупинити заводи.
Найбільша небезпека зараз — це розслабитися і сподіватися, що «якось воно буде» або реформу перенесуть знову. Ті компанії, які замість активних тестів почнуть шукати лазівки чи лобіювати нові відстрочки, восени просто заблокують власні відвантаження. Тестовий режим, який діє зараз — наш єдиний шанс «набити ґулі» без штрафів і зупинки виробництва. 1 листопада поблажок не буде: або твоя система працює, або ти опиняєшся поза грою.
Держава теж проходить свій іспит. Е-акциз буде ефективним лише тоді, коли він повністю перекриє кисень тіньовикам, а не перетвориться на новий фіскальний батіг для легального бізнесу за випадкові технічні збої. Мета реформи — рівні правила для всіх і витіснення «сірого» алкоголю. Крім того, це наш крок до європейських стандартів, що спростить експорт української продукції до ЄС.
Ми маємо час до 1 листопада 2026 року. Цього достатньо, щоб зробити електронну марку робочим інструментом прозорості, а не черговою «страшилкою». Ера паперу закінчується. Виграє той, хто перебудовує процеси вже сьогодні. Мінцифри, Мінфін та виробники мають працювати у щоденному діалозі. Тільки так ми пройдемо цей транзит без втрат для бюджету та галузі.
Олексій Андрійченко, співвласник Anavim європейського дистриб’ютора алкогольної продукції виробленої в Україні експерт алкогольного ринку України

884