2979
Польща закликає країни Європейського Союзу жорсткіше обмежити діяльність російських дипломатичних представництв і посилити правила в’їзду для громадян РФ. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський пов’язує цю ініціативу зі зростанням кількості диверсій, шпигунських операцій та інших гібридних загроз у Європі, які західні уряди дедалі частіше пов’язують із російськими спецслужбами.
.jpg?width=1600)
Серед запропонованих Варшавою заходів — скорочення кількості працівників російських дипломатичних місій, закриття частини консульств і обмеження пересування дипломатів територією Шенгенської зони. Польська сторона наполягає, що співробітники посольств і консульств мають залишатися в межах держави, де вони акредитовані, а не користуватися можливістю безперешкодних поїздок між країнами ЄС.
Сікорський заявляв, що в країнах Євросоюзу працюють понад дві тисячі російських дипломатів і, за оцінками Варшави, значна частина з них може виконувати завдання, які виходять за межі звичайної дипломатичної роботи. Польща вважає, що дипломатичне прикриття дає російським спецслужбам можливість створювати агентурні мережі, збирати інформацію та організовувати операції в різних державах Європи.
Нові пропозиції прозвучали на тлі серії інцидентів, які європейські служби безпеки розслідують як можливі диверсії. Одним із найбільш резонансних епізодів став випадок у Німеччині, де поблизу українського літака в Лейпцигу виявили безпілотник із вибухівкою. Німецькі правоохоронці також розслідували атаки на об’єкти енергетики та підприємства оборонної промисловості.
Окремо Варшава пропонує посилити візову політику щодо громадян Росії. Йдеться про скорочення кількості шенгенських віз, суворішу перевірку документів та ширше використання біометричних даних. Польська влада наголошує, що ці заходи мають бути частиною єдиної політики ЄС, інакше обмеження, запроваджені окремими країнами, можна буде обходити через сусідні держави.
У Європейському Союзі вже кілька років триває дискусія про те, наскільки далеко мають заходити обмеження для російських дипломатів та громадян. Частина країн виступає за максимально жорсткий підхід, тоді як інші наполягають на збереженні дипломатичних каналів і можливості в’їзду для тих росіян, які не підтримують політику Кремля.
Польща, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну послідовно займає одну з найжорсткіших позицій у ЄС, тепер намагається переконати партнерів, що дипломатична присутність Москви має розглядатися не лише як зовнішньополітичне питання, а й як частина внутрішньої безпеки Європи.
