4000
Учені з’ясували, що мозок уві сні може заново «програвати» пережиті емоційні події. Особливо точно це відбувається після неприємного досвіду — і це може пояснювати, чому погані спогади іноді повертаються уві сні та нагадують реальні події.
ScreenshotScreenshot
Деталі
Дослідження провели фахівці Neuroscience NeuroSU та Інституту біології Paris-Seine. Вони вивчали, як під час сну працюють дві частини гіпокампу — ділянки мозку, яка бере участь у формуванні пам’яті.
Експерименти проводили на щурах. Тварини переживали або неприємний досвід, або отримували нагороду. Після цього, поки вони спали, вчені записували активність нейронів у різних частинах гіпокампу за допомогою мініатюрних електродів.
Виявилося, що уві сні мозок заново активував нейронні патерни, пов’язані з недавнім досвідом. Іншими словами, пережите начебто повторювалося в мозку — не як фільм, а як повторна робота тих самих нервових ланцюгів.
Найважливіший результат: після неприємного досвіду це «повторення» було точнішим, ніж після позитивного. Автори вважають, що такий механізм може допомагати мозку краще закріплювати небезпечні або стресові події.
Чому це важливо
Погані спогади часто запам’ятовуються сильніше за приємні. Нова робота показує можливий механізм: під час сну мозок може особливо точно повертатися до неприємного досвіду, щоб пов’язати подію з емоцією і контекстом.
Це може бути корисно з точки зору виживання: якщо подія була небезпечною, мозку важливо зберегти її як попередження на майбутнє.
Але в такого механізму є і зворотний бік. Якщо неприємні або травматичні спогади закріплюються занадто сильно, вони можуть повертатися знову і знову — зокрема уві сні. Тому автори вважають, що такі процеси можуть бути важливими для розуміння травматичних спогадів і станів на кшталт ПТСР.
Бекграунд
Сон давно вважають важливим етапом закріплення пам’яті. Раніше вчені вже знали, що мозок уві сні може повторно активувати спогади про місця, дії та події. Нова робота додає до цієї картини емоційний шар: вона показує, як мозок може пов’язувати подію з тим, була вона приємною чи неприємною.
При цьому переносити висновки на людей потрібно обережно. Дослідження проводилося на тваринах, а не на пацієнтах із кошмарами. Воно допомагає зрозуміти механізм пам’яті, але не є прямим поясненням усіх нічних страхів або сновидінь.
Джерело
Дослідження Juan Facundo Morici та співавторів опубліковано в Nature Neuroscience 2026 року: Dorsoventral hippocampus neural assemblies reactivate during sleep following an aversive experience. Автори вивчали, як різні частини гіпокампа у щурів координуються під час сну після позитивного і неприємного досвіду.
