1025
64% респондентів вважають, що Європа серйозно допомагає Україні і хоче завершення війни на справедливих умовах, 25% – поділяють думку, що Європа втомилася і тисне для несправедливого миру; стосовно США лише 30% опитаних вважають їх надійним партнером, 56% – зазначають їх тиск на Україну для поступок Росії.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 7 травня-3 червня 2026 року.
«Більшість українців – 64% – продовжують вважати, що Європа серйозно допомагає Україні і хоче завершення війни на справедливих умовах. Вважають, що Європа втомилася і тисне для несправедливого миру – 25%», – йдеться у повідомленні КМІС за підсумками дослідження на сайті у п’ятницю.
Одночасно соціологи фіксують, що порівняно з січнем 2026 року стало трохи більше тих, хто позитивно сприймає політику Європи щодо України. Так, з 58% до 64% стало більше тих, хто вважає Європу надійним союзником, і з 35% до 25% менше – тих, хто вважає, що Європа втомлюється і її підтримка слабне.
«Почасти це може бути пов’язано із, наприклад, наданням Україні багатомільярдного кредиту від ЄС (і в ширшому контексті – наслідком результатів виборів в Угорщині та очікувань більш рішучих дій від ЄС, особливо на тлі США). Водночас (…) сприйняття Європи дещо краще, коли ставиться запитання після аналогічного запитання про США. Тобто почасти позитивна динаміка є наслідком, що перед цим запитували про США. Але і без цього сприйняття Європи покращилося», – зазначено у повідомленні.
«Якщо першим ставити запитання про Європу, то 60% вважають її надійним союзником України. Якщо ж ставити другим запитання після США, то показник зростає до 67%. Тобто на контрасті із США українці дещо краще сприймають Європу», – йдеться у повідомленні.
При цьому, як зазначається, навіть коли запитання ставилося першим, то баланс позитивних-негативних відповідей – +31%. У січні 2026 року баланс був +23%. Тобто між січнем і травнем 2026 року дійсно відбулося деяке покращення сприйняття політики Європи щодо України.
«У випадку США 56% вважають, що вони втомилися і тиснуть на Україну для поступок Росії. Натомість 30% стверджують, що США, навпаки, продовжують бути надійним союзником. За останні пів року (з грудня 2025 року) громадські настрої з цього питання не змінюються», – наголосили у КМІС.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький: «Руйнуванні віри в довгострокову стабільність підтримки союзників лишається одним із топ напрямків пропаганди російського ворога для ерозії впевненості українців. Ми цілком розуміємо і часто поділяємо емоції обурення багатьох українців через окремі сумнівні рішення наших західних партнерів (або їх нерішучість і відсутність рішень). Проте варто зберігати спокій і тверезо оцінювати обсяги підтримки України. Наш ворог хоче від нас миттєвих емоцій -> глибокого обурення -> відчуття зради -> занепаду впевненості. Ми ж маємо не піддаватися цьому і разом із союзниками чинити спротив».
По-друге, за його словами, є інший важливий момент – «мирна угода в контексті довіри союзникам. Враховуючи низьку довіру США, українці обґрунтовано вимагають конкретизації в гарантіях безпеки, які би дійсно запобігли повторному російському вторгненню. Якщо гарантії безпеки не будуть однозначними та не будуть зобов’язувальними (зокрема, з конкретними переконливими сильними кроками, які обов’язково зроблять США та інші партнери у разі нового вторгнення), українці не будуть їм довіряти і це позначиться на загальній готовності схвалити відповідний мирний план. Ми вже бачимо, що останні пів року все менше українців вірять, що і Європа, і особливо США виконають свої зобов’язання у випадку повторного вторгнення Росії. При цьому вища довіра до Європи означає, що українці очікують рішучих кроків і покладають велику надію на саме європейських союзників».
Упродовж 7 травня — 3 червня 2026 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються питань міжнародних відносин України із партнерами. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) опитано 1000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
