3348
Одне з ключових джерел останніх даних — Adolescent Brain and Cognitive Development (ABCD) Study, фінансоване Національними інститутами здоров’я США. Це величезне дослідження, яке стежить за розвитком майже 12 000 дітей, народжених між 2005 і 2009 роками, з моменту їхнього дитинства до підліткового віку. Саме із даних цього проєкту науковці змогли проаналізувати, як екранний час і ранній доступ до смартфонів корелюють із розвитком мозку та поведінкою з роками.
За словами провідного автора дослідження, психіатра Рана Барзілая з Children’s Hospital of Philadelphia, результати вже не можна ігнорувати:
Це не те, що можна просто списати на побічний ефект сучасності, — наголошує психіатр Ран Барзілай.
Він пояснює, що аналіз даних понад 10 500 підлітків показав, що діти, які отримали смартфон у віці 12 років, порівняно з тими, хто отримав його у 13 років, мали на понад 60 % вищий ризик недостатнього сну та на понад 40 % вищий ризик ожиріння. Науковці підкреслюють, що йдеться не лише про поведінкові зміни, а про фізіологічні й психологічні процеси, які безпосередньо впливають на розвиток організму підлітка.
Такі зміни, за словами дослідників, не можуть бути ігноровані, адже мовиться не лише про зовнішню поведінку, а й про фізіологічні й психологічні процеси, пов’язані з розвитком організму підлітка.
Особливий ризик — соціальні мережі
Окрему увагу дослідники звертають саме на соціальні мережі, які, за даними ABCD Study та суміжних наукових робіт, мають виразніший негативний вплив, ніж перегляд відео чи навіть комп’ютерні ігри.
Аналітика показує, що інтенсивне користування соціальними платформами пов’язане зі зниженням показників уваги, пам’яті та читання, а також із гіршими результатами когнітивних тестів у підлітків. Науковці пояснюють це специфікою самих соцмереж — нескінченним прокручуванням стрічки, постійними сповіщеннями та швидкою зміною емоційних стимулів.
Дослідники наголошують: саме така модель взаємодії формує фрагментарне мислення, коли мозок звикає до коротких, яскравих сигналів і втрачає здатність утримувати тривалу концентрацію. У підлітковому віці, коли зони мозку, відповідальні за самоконтроль і планування, ще не завершили розвиток, цей ефект може бути особливо відчутним.
Крім того, соціальні мережі активують механізми соціального порівняння — через лайки, коментарі та реакції. Нейробіологічні дослідження показують, що схвалення або ігнорування в онлайн-середовищі залучає ті самі системи винагороди та емоційного реагування, що й реальні соціальні ситуації. Для підлітків це означає підвищену вразливість до тривоги, зниження самооцінки та емоційних коливань.
Саме тому експерти все частіше говорять не просто про «екранний час», а про якість цифрової активності. Соціальні мережі, на відміну від навчальних програм чи навіть ігор з чіткими правилами, створюють середовище постійного психологічного напруження й очікування реакції, що може підсилювати залежні патерни поведінки.
Серед ключових висновків дослідження:
- Проблеми зі сном. Регулярне користування смартфоном, особливо в вечірні години, корелює із гіршою якістю сну і недостатньою тривалістю відпочинку, що своєю чергою впливає на здатність зосереджуватися, запам’ятовувати інформацію і підтримувати емоційну стабільність у школі та поза нею.
- Здоров’я й вага. Діти з раннім доступом до смартфонів частіше демонстрували ознаки ожиріння, що може бути пов’язано з меншим рівнем фізичної активності, тривалішим сидінням і порушеннями режиму сну.
- Психологічний добробут. Хоча пряма причинно-наслідковий зв’язок ще потребує уточнення, дані показують зв’язки із симптомами депресії, тривоги й емоційної нестабільності — особливо серед дітей, які активно користувалися смартфонами у віці до 13 років.
Експерти про механізми впливу
Не менш переконливою є думка інших дослідників, що аналізували дані про те, як саме екрани впливають на мозок та когнітивні процеси. Деякі з подібних робіт виявили, що часті перерви для перевірки телефону й постійні сповіщення можуть знижувати здатність концентрувати увагу та пам’ять, адже вони змушують мозок постійно перемикатися між завданнями.
Також вчені підкреслюють важливість того, що екранні взаємодії часто заміщують інші види діяльності, які критично важливі для розвитку: фізичну активність, живе спілкування з однолітками, творчі й навчальні заняття без цифрових відволікань.
Що це означає для вчителів і батьків
Ці результати — не вирок технологіям, а сигнал до усвідомленого підходу. Експерти наголошують, що смартфони та екрани самі по собі не є «злом», але коли вони потрапляють до дітей занадто рано або без відповідних меж і підтримки, вони можуть створювати ризики для здоров’я та розвитку.
Барзілай зауважує:
Ми не проти технологій — вони можуть бути корисними. Але нині ми маємо серйозні докази того, що рішення про те, коли дати дитині смартфон, має бути дуже обдуманим.
Педіатри та нейропсихологи рекомендують: відтермінувати доступ до власного смартфона, вести відкритий діалог про цифрові звички, а також моделювати здорові приклади користування технологіями в сім’ї.
У світі реагують по-різному
На фоні таких наукових даних деякі країни ухвалюють політичні рішення. Наприклад, Австралія запровадила заборону доступу дітей до популярних платформ соціальних мереж до 16 років.
У Сполучених Штатах кілька штатів ухвалили закони, що обмежують доступ дітей до соціальних мереж. Рам Емануель, колишній мер Чикаго, який заявив, що може балотуватися на посаду президента від Демократичної партії у 2028 році, заявив, що вважає використання соціальних мереж дітьми кризою громадського здоров’я, і закликав країну наслідувати приклад Австралії.
Франція йде ще далі: — Парламент підтримав закон про заборону соцмереж для дітей до 15 років. — Платформи зобов’яжуть реально перевіряти вік, а не удавати. — Президент Еммануель Макрон прямо заявляє: «Мозок і емоції наших дітей — не товар».
Учениця кладе свій мобільний телефон у шафку після того, як вимкнула його, у старшій школі в Лор’єні, Франція, 5 вересня 2024 року. (Loic Venance/AFP/Getty Images)
Нові наукові результати — зокрема дані великомасштабного ABCD-дослідження — надають серйозні аргументи для того, щоб розглядати ранній доступ до смартфонів не як норму цифрової ери, а як фактор, що потребує свідомого управління батьками і педагогами. Ключ не лише у кількості часу перед екраном, а у якісному використанні, розумних межах і підтримці розвитку справжніх соціальних та когнітивних навичок.
Для школи це означає, що питання цифрових звичок дітей виходить за межі родини і стає частиною освітньої відповідальності.
