За словами онколога Дмитра Горностаєва, онкологію жовчного міхура вкрай складно діагностувати на ранній стадії, оскільки цей орган розташований глибоко всередині черевної порожнини. Як і у випадку з іншими видами раку, на початкових етапах симптоми часто можуть бути відсутні взагалі. Іноді рак жовчного міхура виявляють випадково — після видалення органа з іншої причини, наприклад, через жовчнокам’яну хворобу.

Жовчний міхур розташований у верхній правій частині живота та прилягає до печінки. Поширення раку починається з внутрішньої частини органа і рухається назовні.

— Однак, якщо симптоми все ж з’являються, вони можуть включати:

  • Жовтяницю;

  • Біль і судоми (спазми) в животі;

  • Нудоту та блювання;

  • Здуття живота;

  • Лихоманку (підвищення температури);

  • Свербіж шкіри.

Жовтяниця проявляється пожовтінням шкіри, ясен і внутрішньої поверхні губ, а також пожовтінням білків очей.




Останні новини:  Порошок чорного кмину щодня може підтримати здоровий рівень холестерину

Прогноз та виживаність

П’ятирічний показник виживаності при цьому виді раку становить лише 19% (тобто з кожних 100 осіб, у яких діагностовано це захворювання, через п’ять років виживають 19). Цей показник залежить від низки важливих факторів: стадії захворювання, розташування пухлини, загального стану здоров’я пацієнта тощо.

— Якщо рак поширився на навколишні тканини, органи чи регіональні лімфатичні вузли, п’ятирічна виживаність становить 28 відсотків. Якщо ж рак метастазував у віддалені частини тіла, виживаність становить лише два відсотки, — підкреслив Горностаєв.

Рак жовчного міхура вважається рідкісним захворюванням, яке часто розвивається на тлі жовчнокам’яної хвороби та хронічного холециститу. У більшості випадків його виявляють у жінок після 50 років.

Ключові фактори ризику

Існує низка факторів, які значно підвищують ймовірність розвитку онкології жовчного міхура:

  • Камені жовчного міхура та його запалення (хронічний холецистит). Тривале подразнення стінок міхура є основним каталізатором.

  • Кісти жовчної протоки. Аномальні утворення в жовчних протоках.

  • Куріння. Як і для більшості видів раку, тютюнопаління є значним фактором ризику.

  • Професійні шкідливості. Вплив певних хімічних речовин на робочому місці.

  • Вік. Ризик зростає з віком, особливо після 50 років.

  • Поліпи жовчного міхура. Особливо ті, що мають розмір понад 1 см.

  • Ожиріння. Надмірна вага тіла корелює з підвищеним ризиком.

  • Неправильне харчування. Дієта з високим вмістом вуглеводів і низьким вмістом клітковини підвищує ймовірність виникнення пухлин жовчного міхура.

  • Бактерія Helicobacter pylori. Її вплив вивчається як можливий фактор, пов’язаний із хронічним запаленням.

Рекомендації щодо профілактики

Для мінімізації ризику розвитку раку жовчного міхура медики рекомендують дотримуватися таких профілактичних заходів:

  1. Контроль Ваги: Підтримувати нормальну масу тіла.

  2. Збалансоване Харчування: Вживати достатню кількість свіжих овочів і фруктів, збагачуючи раціон клітковиною.

  3. Обмеження Жирів: Скоротити споживання тваринних жирів.

  4. Фізична Активність: Забезпечити щоденну фізичну активність.

  5. Своєчасне Лікування: Важливо пам’ятати, що лікування каменів жовчного міхура (наприклад, холецистектомія) значно зменшує ймовірність хронічного запалення, а відповідно, і ризик розвитку онкології.

Ми надаємо найсвіжішу інформацію від провідних експертів, на основі нових досліджень та рекомендацій авторитетних медичних установ, однак наш контент не є заміною професійної медичної консультації. Щодо прийому ліків чи будь-яких інших питань, пов’язаних із вашим здоров’ям, завжди звертайтесь безпосередньо до свого лікаря.