1638
Романтичні стосунки досі часто сприймаються як обов’язкова частина «повного» дорослого життя. Через це самотність і життя без пари змішують в одне поняття, хоча на практиці людина може не мати партнера й водночас мати насичене соціальне життя, близькі дружні зв’язки, роботу, сім’ю та відчуття задоволення від життя.
Довготривале дослідження, яке охопило понад 12 тисяч дорослих у Німеччині протягом 13 років, показало складнішу картину, ніж просте «у парі щасливіші». У середньому хороші стосунки справді були пов’язані з вищим емоційним благополуччям.
Але коли дослідники розділили пари за якістю стосунків, різниця стала особливо помітною. Люди в хороших стосунках почувалися найкраще, тоді як низькоякісні або проблемні зв’язки нерідко були пов’язані з гіршим самопочуттям, ніж періоди самотності.
Це означає, що сам факт наявності партнера не є автоматичною перевагою. Важливіше, чи є у стосунках підтримка, безпека, повага й відчуття, що людина може залишатися собою.
Життя без пари теж дуже різний. Хтось активно обирає життя без пари й відчуває свободу, хтось перебуває між стосунками, а хтось дуже хоче партнерства й переживає через його відсутність.
На відчуття щастя впливає й соціальне середовище. Самотні люди можуть стикатися з тиском, постійними запитаннями про шлюб або виключенням із подій, які побудовані навколо пар.
Водночас близькі дружні зв’язки, сім’я, спільноти й meaningful activities можуть давати значну частину тієї емоційної підтримки, яку традиційно пов’язують лише з романтичним партнером.
Тому питання «хто щасливіший — самотні чи люди у стосунках?» занадто грубе. Значно точніше запитати, наскільки якісні й підтримувальні зв’язки є в житті конкретної людини — незалежно від її сімейного статусу.
