Велика частина сміття надходить із суден, які скидають свої відходи в океан. Мікропластик уже забруднив місцеву фауну, яку вживають у їжу місцеві жителі.
Острів Пасхи, крихітний віддалений шматочок землі посеред Тихого океану, застряг в океанічному вирі пластику. Згідно з муніципальними даними, Рапа-Нуї (місцева полінезійська назва острова) отримує приблизно в 50 разів більше пластику і мікропластику, ніж узбережжя Чилі, розташоване за 2200 миль, пише Reuters.
Як зазначається, це пов’язано з його розташуванням у Південно-Тихоокеанському кругообігу, що приносить сміття з Австралії, Південної Америки та рибальських суден.
Морський біолог місцевого уряду Мойко Пакоміо підкреслює, що більша частина мікропластику надходить з рибальських суден, які скидають свої відходи в океан. У міру переміщення по воді пластикові відходи розкладаються і деградують, доки не перетворяться на мікропластик.
Мікропластик уже забруднив місцеву фауну, включно з морськими їжаками, яких їдять і місцеві жителі, й інші морські тварини, таким чином зачіпаючи весь харчовий ланцюжок.
«Мікропластик зростає експоненціально, і це жахливо», — сказав мер Рапа-Нуї Педро Едмундс, додаючи, що це впливає на життя і їжу жителів острова.
Це спонукало Едмундса очолити кампанію проти забруднення пластиком. Чиновник сподівається, що наступного місяця в Південній Кореї буде досягнуто угоди, яка допоможе скоротити використання пластикових полімерів.
Крім того, Едмундс заявив, що більша частина забруднення, 58% пластику, як з’ясувалося, надходить із континентальної частини Чилі, їхньої власної країни.
Ресурс Moe Varua уточнює, що нерозкладне сміття, яке викидають на берег Рапа-Нуї, спочатку потрапляє в Північно-Тихоокеанський кругообіг, який також називають «Пластиковий суп» або «Велика тихоокеанська сміттєва пляма». Її передбачуваний розмір становить близько 1 400 000 км2. Незважаючи на свої розміри і щільність, це океанічне звалище ледь видно на супутникових фотографіях.