932
Колись давно Марс мав густу атмосферу і був покритий річками, озерами та морями з рідкої води. В теорії це передбачало можливість існування життя, пише Успіх in UA.
Однак, за останні 3,5 млрд років поверхня планети перетворилася на пустелю, залишивши лише сліди колишньої водної активності. Це змушує вчених шукати пояснення, що сталося з атмосферою Червоної планети.
Згідно з дослідженням, значна частина атмосфери Марса, можливо, перебуває у пастці в осадових породах, що вистилають поверхню Червоної планети. Вчені припускають, що близько 80% давнього вуглекислого газу могло осісти у гірських породах, утворивши органічні сполуки на основі вуглецю.
Цей вуглець теоретично можна видобути та використовувати як паливо для майбутніх подорожей на Марс, повідомляє universemagazine.
Автор дослідження Олівер Джагоутц із Массачусетського технологічного інституту стверджує, що процес перетворення CO2 на метан, що спостерігається на Землі, міг відбуватися і на Марсі.
Вчені припускають, що цей вуглець може бути видобутий і перетворений на ракетне паливо, що полегшить майбутні подорожі на далеку планету і з неї.
У центрі дослідження стоїть смектит — глинистий мінерал, здатний поглинати великі об’єми вуглецю. На Землі цей процес пов’язаний із тектонічною активністю, яка сприяла охолодженню планети.
Оскільки на Марсі є великі запаси смектитових глин, вчені припускають, що значна частина атмосфери планети також могла бути поглинута цим мінералом.
За словами Джошуа Мюррея, співавтора дослідження, близько 3,5 млрд років тому Марс був насичений CO2, який проникав у воду та каміння. Смектитові глини мають здатність зберігати двоокис вуглецю, і науковці використали свої знання про Землю, щоб підрахувати, скільки газу могли увібрати ці глини на Марсі.
Читайте також: Вчені прогнозують об’єднання континентів Землі
Тож атмосфера, яка колись існувала на Марсі, можливо, захована у звичайних глинах на поверхні планети, роблячи їх потенційним джерелом для майбутніх досліджень.
