1910
Паливна криза в Росії вже вийшла далеко за межі автозаправних станцій і почала змінювати роботу вантажної логістики. Подорожчання пального після ударів по НПЗ змушує транспортні компанії скорочувати далекі маршрути, підвищувати тарифи та перекладати частину додаткових витрат на клієнтів. У країні, де автомобільним транспортом перевозиться більшість вантажів, це створює додатковий інфляційний тиск.
Комерційний директор російського логістичного оператора Logistic Performance Валерія Савенкова розповіла Reuters, що за місяць пальне подорожчало приблизно на 16–18%. Для її компанії це збільшило транспортні витрати на 4,5–5,5%.
Компанії довелося відмовитися від частини далеких перевезень по Росії та зосередитися на коротших маршрутах у Московському регіоні й доставці вантажів до найближчих портів. У деяких районах Сибіру проблеми з пальним залишаються особливо гострими.
На окремих маршрутах тарифи зростали до 50%
У липні, коли паливний дефіцит був найгострішим, середня вартість вантажних перевезень зросла приблизно на 12–15% порівняно з попереднім місяцем. На окремих напрямках і в окремих регіонах підвищення тарифів доходило до 50%.
Пальне становить приблизно 30% витрат вантажного перевізника. Раніше великі компанії могли отримувати знижки на дизель у розмірі 7–12%, але на тлі дефіциту ці знижки фактично зникли. Одночасно зросли тарифи на платних федеральних трасах.
Ситуацію ускладнює нестача водіїв. Частина працівників перейшла до секторів із вищими зарплатами, включно з військово-промисловим комплексом. Влітку до цього додався сезонний попит на перевезення продуктів і швидкопсувних товарів.
Особливо відчутними стали проблеми на напрямках із Китаю, який за роки війни став ключовим торговельним партнером Росії. У Забайкальському краї вантажівкам доводилося стояти в чергах за пальним по два-три дні.
За оцінками учасників ринку, доставка одного вантажу з Китаю до Москви подорожчала майже на третину — приблизно до 1,1–1,2 млн рублів. До кризи аналогічне перевезення обходилося приблизно у $10–11 тисяч, а тепер — близько $14 тисяч.
Клієнти почали активніше шукати альтернативи автотранспорту. Попит на прямі залізничні перевезення збільшився приблизно на 18–20%, а на морську логістику — на 10–12%.
Представники галузі не очікують швидкого повернення старих тарифів навіть після стабілізації пального. Транспортні компанії намагатимуться компенсувати втрати від простоїв, низького завантаження машин і подорожчання обслуговування. Це означає, що наслідки паливної кризи можуть ще довго залишатися в кінцевій ціні товарів.
