1659
Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція закликали Європейський Союз знову відкрити дискусію щодо використання заморожених російських державних активів на користь України. Чотири країни вважають, що вже погодженого кредиту для Києва недостатньо, а гроші Росії варто використовувати для підтримки української оборони ще під час війни.
Позиція чотирьох держав викладена у спільному листі до головної дипломатки ЄС Каї Каллас і міністерки закордонних справ Ірландії Гелен Макенті. Саме Ірландія зараз головує в Євросоюзі. Автори листа пропонують винести питання на зустріч міністрів закордонних справ ЄС 1–2 вересня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії країни ЄС заморозили приблизно 210 млрд євро активів російського центрального банку. Близько 185 млрд євро з цієї суми зберігаються у брюссельському депозитарії Euroclear.
Попередній план заблокувала Бельгія
Минулого року Європейська комісія пропонувала використати російські активи як основу для кредиту Україні розміром до 165 млрд євро. План передбачав, що Україна повертатиме кошти лише після отримання репарацій від Росії.
Однак Бельгія не підтримала пропозицію. Брюссель заявив, що не отримав достатніх гарантій на випадок судових позовів і можливих вимог компенсацій із боку Росії. Оскільки основна частина заморожених активів зберігається саме в бельгійському Euroclear, позиція країни стала ключовою.
Після цього проєкт відклали, а ЄС погодив для України інший кредит — 90 млрд євро на 2026–2027 роки, забезпечений бюджетом Євросоюзу. Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція тепер заявляють, що цієї суми недостатньо для короткострокових і довгострокових потреб України.
Чотири країни пропонують доручити технічним експертам Єврокомісії підготувати нові варіанти використання заморожених російських коштів. Додатковий імпульс переговорам можуть дати дискусії щодо багаторічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки, де також потрібно передбачити фінансування України.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія не повинна отримати ці активи назад до виплати репарацій. На його думку, логічніше використати кошти зараз для захисту України, ніж чекати завершення війни й витрачати їх лише на відбудову зруйнованого.
Чи вдасться досягти компромісу, поки невідомо. Представники ЄС зазначають, що Бельгія своєї позиції не змінила, тому юридичні та фінансові ризики залишаються головною перешкодою для нового рішення.
