1785
Нестабільність судноплавства в Чорному морі дедалі помітніше змінює маршрути світової торгівлі зерном. Покупці, які традиційно орієнтувалися на російську та українську пшеницю, почали активніше бронювати вантажі через порти Латвії, Литви та Естонії.
У серпні через балтійські порти вже забронювали приблизно один мільйон тонн зерна. Це приблизно на 50% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Ще різкіше зростання було зафіксоване в липні, коли обсяги бронювань приблизно утричі перевищили минулорічні.
Головною причиною стали атаки на портову інфраструктуру, торговельні судна та логістичні об’єкти в Чорному морі. Судновласники вимагають вищої плати за ризик, а частина перевізників взагалі не готова заходити до окремих портів.
Особливо активно альтернативні поставки шукають Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати та Судан — країни, які традиційно купували значні обсяги російської пшениці.
Попит також зростає з боку Нігерії та Південної Африки, для яких балтійське зерно й раніше було одним із варіантів постачання.
Латвія, Литва та Естонія цього року мають відносно хороший урожай. За оцінками трейдерів, сукупно три країни можуть мати близько шести мільйонів тонн пшениці для експорту.
Однак повністю замінити чорноморські потоки Балтія не може. Росія та Україна мають значно більші виробничі обсяги, а балтійська пшениця часто коштує дорожче.
Логістика через північ також додає транспортні витрати. Для частини російського зерна перенаправлення з Чорного моря до Балтики може збільшувати собівартість приблизно на десятки доларів за тонну.
Якщо судноплавство в Чорному морі не стабілізується, балтійські порти можуть закріпитися як значно важливіший альтернативний зерновий хаб і почати регулярніше працювати з покупцями на Близькому Сході та в Північній Африці.
Джерело: https://mezha.net/eng/bukvy/bc69d81e_black_sea_risks/
