Загадковий сигнал кожні 92 секунди: вчені з'ясували, що сталося у фіорді Гренландії

Сьогодні,   02:15    0

У вересні 2023 року у східній Гренландії після обвалення частини гірського схилу у фіорді Діксон виникла гігантська хвиля, яка дев’ять днів переміщалася вперед і назад вузькою водоймою. Її коливання зафіксували прилади в різних частинах планети як низькочастотний сейсмічний сигнал. Тепер дослідники пояснили, що саме сталося.

Загадковий сигнал кожні 92 секунди: вчені з'ясували, що сталося у фіорді Гренландії
Фото: сайт-джерело

Що сталося у фіорді

Джерело сигналу вчені визначили у віддаленому арктичному фіорді, де 16 вересня 2023 року обрушилися скелі та льодовикові маси. Зсув увійшов у воду потужною змішаною лавиною. Удар підняв хвилю, яка досягла протилежного схилу і залишила на ньому сліди заплеску заввишки понад 200 метрів. Уздовж десятикілометрової ділянки фіорду середня висота такого заплеску становила близько 60 метрів. Механізм події описав провідний автор дослідження Крістіан Свеннвіг у науковому журналі Science.

Останні новини:  Чому з віком люди починають сильніше мерзнути: вчені знайшли головну біологічну причину цього явища

Масштабний рух води не завершився одразу після обвалу. Через особливості рельєфу фіорду хвиля опинилася фактично замкненою всередині нього і продовжувала розгойдуватися. Дослідниця Ангела Каррільо-Понсе пояснила в публікації для журналу The Seismic Record, що різкий вигин фіорду біля виходу в океан не дозволив хвилі піти у відкрите море. Так виникла сейша – стояча хвиля, яка багаторазово переміщалася між берегами.

Сигнал, супутникові дані та причини обвалу

Кожне зіткнення величезної маси води зі скельними стінами передавало коливання земній корі, і низькочастотні сейсмічні хвилі поширювалися планетою. Прилади реєстрували сигнал із напрочуд стабільним інтервалом: приблизно кожні 92 секунди протягом дев’яти днів.

Додаткові докази вчені отримали за допомогою супутникового радару. У дослідженні, опублікованому в Nature Communications, Томас Монахан використав дані супутника SWOT, щоб побудувати карти поверхні води під час коливань. Вимірювання показали, що рівень води нахилявся приблизно на два метри від одного берега до іншого, змінюючи напрямок при кожному коливанні. Дослідники зіставили супутникові спостереження з даними сейсмічної станції Alert у Канаді. Розрахунки показали, що початкова амплітуда стоячої хвилі становила близько восьми метрів. При цьому вітер та припливи не могли пояснити зафіксовані коливання.




Учені окремо наголошують на різниці між двома показниками: 200 метрів – це висота заплеску води на круті скелі, а вісім метрів – амплітуда самої хвилі всередині фіорду. Це різні характеристики однієї події, і змішувати їх не можна. Спостереження також показали можливості супутникової альтиметрії для вивчення важкодоступних районів планети. Дані SWOT дозволили безпосередньо виміряти зміни поверхні води в ізольованій водоймі, тоді як раніше вченим доводилося переважно відновлювати картину за показаннями наземних приладів.

Останні новини:  Час може піти назад: фізики обчислили, скільки триватиме цей неймовірний ефект

Дослідники пов’язують обвалення схилу з таненням льодовика біля підніжжя гори та деградацією вічної мерзлоти. Підвищення температури послаблює стійкість гірських схилів, збільшуючи ризик нових зсувів. Як приклад вчені наводять катастрофу 2017 року у фіорді Каррат, коли обвалення скель викликало цунамі, що знищило поселення Нуугаатсіак. Крім того, 11 жовтня 2023 року у фіорді Діксон стався ще один, менш масштабний зсув. Це підтвердило, що схили у районі залишаються нестабільними. Однак точно передбачити час нових обвалів без постійного моніторингу поки що неможливо.

Останні новини:  Металеві «картоплини» на дні океану ховають унікальні мікросвіти

Джерело: novosti-n.org