Кирило Ганін — комік, зірка «Ліги сміху», автор YouTube-каналу «ПоФАК2» і нині військовослужбовець ЗСУ. Служба дозволяє йому продовжувати творчість: нещодавно він зіграв у комедійному серіалі «Котляревський» піцайоло, який вірить в інопланетян. Нові серії про команду ресторану української кухні виходять на Новому каналі з понеділка по четвер о 19:00.

Герой, який вірить в інопланетян
Спочатку Ганіну не назвали серіал, але пояснили, що його герой — піцайоло, тож стало зрозуміло, що історія пов’язана з кухнею і рестораном. Під час парних проб він грав із Володимиром Ращуком, який виконував роль шеф-кухаря. Коли Ганіна затвердили і дали прочитати сценарій, він побачив добру комедію про кохання та стосунки між людьми, у якій майже немає війни.
На запитання, чи схожий серіал на російську «Кухню», актор відповів жартома: той, хто робить такі висновки, не знаючи сюжету, мабуть, має незвичайні здібності передбачати майбутнє. Так само іронічно він згадав фільми «Титанік» і «Форсаж», пояснивши, що за такою логікою будь-який фільм із водою чи машиною можна вважати їхнім повтором.
Про свого персонажа Ганін розповів, що Іван не вміє робити піца-акробатику, бо в резюме збрехав про навчання в італійській академії. Готувати він насправді навчився під час роботи в «Сільпо». Іван також затятий уфолог, який вірить у теорії змови, інколи носить шапочку з фольги і виступає проти вакцинації, тому вся команда ресторану переконує його зробити щеплення.

Сам актор каже, що не є ЗОЖником, любить смачно поїсти і вміє готувати; його фірмова страва — рис із куркою та овочами. Водночас готує він не часто, адже його кохана Катя, за його словами, справжня богиня кухні. Ганін підтвердив, що борщ, яким Катя познайомила його у соцмережах, не містив квасолі, і саме це його й підкупило.

Імпровізація, естрада і гумор
Імпровізувати на майданчику він дозволяє собі лише тоді, коли репліка звучить як жарт, який можна докрутити сильніше, і то після поради з режисером Олександром Богданенком. Вони вже працювали разом над проєктом «Життя на трьох», тож добре розуміють одне одного. Найбільше Ганіну подобається імпровізація без слів, адже, на його думку, найвищий рівень акторської майстерності — передати глядачеві задум і потрібну емоцію без тексту.
Мама підтримувала його талант із дитинства, а сам він цінував увагу, яку отримував на сцені. Згодом Ганін зрозумів, що це мистецтво, і вступив на театральний факультет: спочатку здобув фах актора розмовного жанру, а потім — актора театру та кіно. На відміну від театру, на естраді глядач стає співучасником і своєю реакцією одразу показує, чи все робиш правильно.

Гумор актор називає математикою, яку не одразу зрозумів. З часом, за його словами, починаєш розуміти, чому жарт смішний, а чому ні. У «Лізі сміху» він грає з 2016 року і кілька разів був її тренером. Перші гроші за гумор він отримав близько 2008 року: тоді разом із друзями, яким було 13–15 років, виступив у нічному клубі Первомайська і кожен отримав по 200 гривень.
Служить Ганін у лавах ЗСУ і каже, що використовує там свої навички, адже його командир задоволений роботою. За його словами, армія сьогодні влаштована так, що людей із корисними навичками намагаються застосовувати на практиці. Водночас хейт, який він бачить у соцмережах, часто йде від людей, що уявляють службу лише як сидіння на позиції.

В армії, за словами Ганіна, гумор стає чорним, а перекладати ситуації на жарти допомагає. Він згадав, як попросив одного бійця показати ногу, на місці якої протез, і почув у відповідь, що вона залишилася в Маріуполі. Також актор розповів про розмову з Ігорем Ласточкіним, який уже служив, коли Ганін думав про вступ до ЗСУ: тоді той відповів йому жартома, що ногам, мабуть, не так і багато доведеться ходити.

Про музику Ганін сказав, що довго вважав, що не вміє співати, але минулого року здійснив мрію і провів сольний концерт за допомогою музичного продюсера Вови Удовенко. Разом вони написали кілька пісень і виконали їх із бендом. Одна з них, «Намалюй», записана в дуеті.

На завершення Ганін поділився принципами, які його тримають. На руці в нього татуювання з древньоєврейською загадкою, де є фраза «Так буде не завжди». Також він керується китайською мудрістю про те, що не варто хвилюватися через те, на що не можеш вплинути. За його словами, життя варто жити для себе, а не заради думки сусідів: автівка «Смарт» його цілком влаштовує, а «Лінкольн» 1990 року він водить рідко через дорогий ремонт.
Джерело: kp.ua

2899