2876
Звичайна деревна тирса може стати корисним помічником у саду та на городі: вона допомагає зберігати вологу, стримує бур’яни й захищає коріння від морозів і перепадів температури. Водночас свіжа тирса має небезпечну властивість: вона здатна забирати з ґрунту азот, а це може нашкодити рослинам. Нижче пояснюємо, як правильно використовувати цей матеріал і що зробити перед внесенням на грядки.
Чому свіжа тирса небезпечна для рослин
Проблема криється у складі деревини: вона містить багато вуглецю і дуже мало азоту. Коли тирсу змішують із землею, мікроорганізми починають її розкладати й використовують для цього доступний ґрунтовий азот. Через це рослинам може бракувати поживних речовин.
Таку нестачу можна помітити за кількома ознаками: листя блідне або жовтіє, ріст овочевих культур сповільнюється, молоді пагони стають слабкими, а урожайність знижується.
Важливо: якщо свіжу тирсу не закопувати, а залишити на поверхні як мульчу, ризик нестачі азоту значно менший.
Де використовувати тирсу і як підготувати її до ґрунту
Деревні відходи можуть знадобитися одразу для кількох справ. Зокрема, тонкий шар тирси допомагає мульчувати полуницю: він зберігає вологу, а ягоди менше контактують із землею й залишаються чистішими після дощу.
Також матеріал можна використати для захисту дерев і кущів. Тирсу розсипають навколо рослин шаром приблизно 2–3 см, залишаючи вільне місце біля стовбура. Це стримуватиме бур’яни та зменшуватиме випаровування води.
Тирса між грядками допоможе позбутися бруду після дощу, однак дрібні частинки з часом ущільнюються, тому таке покриття доведеться оновлювати.
Деревні відходи добре поєднуються зі скошеною травою, зеленими рослинними рештками та гноєм, тож їх можна додавати до компосту.
Найбезпечніший спосіб підготовки тирси — попередньо її компостувати. Для цього складіть матеріал у компостну купу, чергуючи його з багатими на азот компонентами. Періодично зволожуйте суміш і перемішуйте, щоб усередину надходило повітря. Розкладання може тривати від кількох місяців до року й довше. Готовий компост має темний колір, пухку структуру та приємний землистий запах.
Якщо недостатньо перепрілу тирсу потрібно внести безпосередньо в землю, знадобиться додаткове азотне підживлення. Наприклад, використовують карбамід, але його кількість слід розраховувати з урахуванням об’єму тирси та потреби культур.
Для городу підходять лише відходи чистої, необробленої деревини. Не беріть тирсу від ДСП, МДФ, пофарбованих, лакованих або просочених захисними речовинами дощок, адже в них містяться небажані хімічні сполуки.
Джерело: novyny.live
