2782
Дослідження за участю 5 423 людей віком від 50 років в Англії виявило зв’язок між серцево-судинними захворюваннями та швидшим зниженням пам’яті, орієнтації й інших когнітивних функцій. Водночас вираженість цього зв’язку відрізнялася залежно від тривалого рівня депресивних симптомів учасників.
Спостереження тривало 14 років
Науковці використали дані Англійського лонгітюдного дослідження старіння, зібрані у 2004–2019 роках. Саме ця тривалість стала основою для аналізу змін з часом. На початку спостереження серцево-судинні захворювання, зокрема стенокардію, інфаркт, серцеву недостатність або інсульт, мали 1 080 учасників, або 19,9% вибірки.
Учасники з такими хворобами гірше виконували початкові тести на пам’ять, орієнтацію в часі та семантичну вербальну продуктивність. Зокрема, їм потрібно було назвати якомога більше тварин за хвилину. Ці завдання відображають різні аспекти когнітивних функцій: запам’ятовування, розуміння часу і швидкість пошуку слів.
Після врахування інших чинників наявність серцево-судинного захворювання на старті дослідження пов’язували з додатковим щорічним зниженням загального когнітивного показника на 0,045 стандартного відхилення порівняно з людьми без таких захворювань. Тобто йдеться про різницю в темпі змін, а не про одномоментний стан.
Роль депресивних симптомів
Дослідники виокремили три групи: зі стабільно низьким, помірним і високим рівнем депресивних симптомів. До першої належали 76,8% учасників, до другої — 18,1%, до третьої — 5,1%. Поширеність серцево-судинних захворювань зростала від 17,5% у групі з низьким рівнем симптомів до 33,7% у групі з високим.
Люди зі стабільно помірними або високими депресивними симптомами загалом мали нижчі когнітивні показники на початку та швидше їх втрачали протягом спостереження. Водночас додаткове погіршення загального когнітивного показника, пов’язане із серцево-судинними хворобами, було найвиразнішим серед учасників зі стабільно низьким рівнем симптомів — 0,051 стандартного відхилення на рік.
Автори наголошують, що слабший додатковий зв’язок серцево-судинних захворювань зі спадом функцій у групах із вищими депресивними симптомами не означає кращих результатів для цих людей. Тобто менша різниця в темпі змін не є ознакою благополуччя, і ці результати слід розуміти з урахуванням загального стану учасників.
Дослідження має спостережний характер і не встановлює причинно-наслідкового зв’язку. Це означає, що воно фіксує співвідношення між захворюваннями, депресивними симптомами та когнітивними показниками, але не доводить, що одне безпосередньо спричиняє інше.
Джерело: ua.news
