2871
Робот уперше в історії самостійно зібрав конструкцію на орбіті, без прямого керування з Землі в режимі реального часу. Експериментальний модуль ASTRA, розроблений командою Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech), за кілька годин з’єднав композитні труби, алюмінієві вузли та відбивну плівку з кептону й утворив антену діаметром 1,4 метра.
Як проходив експеримент
Апарат полетів 30 березня на борту ракети Falcon 9 компанії SpaceX у межах програми Transporter-16. Після виходу на орбіту його інтегрували в космічний буксир Vigoride 7, який виробляє компанія Momentus. Зв’язок інженерів із системою був обмеженим: вони могли спілкуватися з нею лише під час коротких сеансів, тривалість яких становила близько 15 хвилин на добу.
Решту часу робот працював самостійно. Він позиціонував деталі та фіксував їх на монтажній плиті без участі операторів. Саме ця автономність є головним результатом місії, адже складання відбувалося без постійного втручання людини з Землі.
Значення для майбутнього космічного будівництва
Проєкт виконується в рамках програми DARPA під назвою NOM4D, яка досліджує нові методи виробництва та проєктування безпосередньо на орбіті та на Місяці. Керівник проєкту Серджіо Пеллегрін пояснив, що нинішній експеримент лише перевіряє базові алгоритми складання. Наступним кроком має стати масштабування до сотень метрів або навіть кількох кілометрів.
Ключова перевага технології полягає в тому, що вона знімає обмеження, яке досі стримувало космічне будівництво, а саме розмір обтекателя ракети-носія. Якщо конструкцію збирати в умовах невагомості з окремих компонентів, її розміри практично не обмежені тим, що можна вмістити в ракету.
Успішна демонстрація відкриває шлях до створення великих оптичних дзеркал для астрономічних обсерваторій, потужних сонячних батарей для орбітальних електростанцій і радіотелескопів, здатних приймати слабкі сигнали з глибин Всесвіту. Паралельно в межах тієї самої програми DARPA команда Університету Іллінойсу в Урбані-Шампейні тестує на Міжнародній космічній станції методи зміцнення вуглецевих труб в умовах відкритого космосу.
Підсумки місії
Повністю зібрати антену під час місії не вдалося через жорсткі часові обмеження. Водночас команда вважає експеримент успішним, адже всі ключові етапи автономного складання підтвердили свою працездатність.
Технологія формує технічну базу для майбутньої орбітальної інфраструктури, яка потрібна як для глобальних телекомунікацій, так і для наукових досліджень.
Джерело: noworries.news
